Учені з Франції провели пошарове сканування картин Леонардо да Вінчі, що зберігаються у музеї Лувру. Як вважають дослідники, їм вдалося розгадати таємницю техніки сфумато, яка робить картини італійського генія такими правдоподібними.

Учені з реставраційної служби музеїв Франції в співпраці з Європейським синхротронним центром за підтримки Лувру провели детальне дослідження «Мони Лізи» Леонардо да Вінчі та інших робіт художника.

Італієць використовував техніку сфумато, що дозволяє досягнути «відчуття повітря» і легкого серпанку. Хіміки вважають, що досягнути ефекту об'єму, реалістичності і контурів, що «розчиняються», художникові вдалося завдяки поєднанню шарів різної товщини і колірної гамми.

Результати дослідження «прочинили» таємницю шедеврів італійця: майстер наносив на полотно один за іншим 30 тонких шарів фарби, товщину кожного шару не привищує 30-40 мікрометрів (що вдвічі тонше людської волосини).

Художник відкрив унікальну методику для створення відтінку — замість міді він використовував окисел марганцю, а також застосовував відому лише йому суміш масел, смол, екстрактів рослин, завдяки чому створив дивовижний ефект об'єму і широти відтінків.

Музей Лувру володіє найбільшою колекцією робіт Леонардо (наприкінці життя італієць переїхав до Франції під заступництво короля Франциска I, помер художник в Амбуазе). Окрім «Мони Лізи» там знаходиться остання робота митця — «Іоанн Хреститель», а також «Марія з Немовлям і святою Ганною» — рання версія «Мадонни в скелях».

За матеріалами: news.dt.ua