ЛИП
Субота
20
19:12
Курс валют:
$ 26.75, € 31.26

​Сергій Сухомлин: Як зроблю 70% обіцяного, тоді піду на другий та останній строк

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин увійшов до топ-5 мерів-інноваторів у спецпроекті "Української правди" та Міжнародного саміту мерів. У його найближчих планах – введення в експлуатацію стадіону "Спартак" у другій половині травня; відкриття соціального ЦНАПу в колишньому приміщенні Корольовської ради; початок будівництва Палацу спорту. Про основні здобутки міського голови та персональні дедлайни на 2019 рік дізнався Рух ЧЕСНО.


Досягнення і невдачі

— Назвіть ваші три ключові досягнення як мера.

— Перше – вдалося дати людям надію на зміни, бо в Житомирі багато років нічого не змінювалося. Друге – інфраструктура почала змінюватися. Третє – ми пишемо стратегію й закладаємо візію того, яким має бути місто за 5-10 років.


— Що не вдалося зробити? Назвіть, будь ласка, три пункти.

— Поки що не вдалося здійснити структурні організаційні зміни в міській раді. Друге – дуже часто наші бажання не збігаються з нашими можливостями й іноді або гальмуються, або відкладаються на потім. Третє – не вдалося дати молоді перспективу.


Транспорт

— У Житомирі проїзд у громадському транспорті коштує 5,00 грн. Це значно менше, ніж в інших містах. Чи чекає на житомирян підвищення тарифу?

— Давайте я вас виправлю, тому що в комунальному транспорті (якщо не брати до уваги автобусів) вартість квитка становить 3 гривні, а в інших містах – уже значно більша. Комунальний транспорт усе-таки забезпечує основну частину перевезень пасажирів переважно пільгових категорій. Ми змушені підвищувати ціни на проїзд. Протягом трьох років вартість електроенергії для комунального транспорту зросла в 10 разів. Збільшується й заробітна плата. І якщо ми хочемо купити нові автобуси, то ці кредити потрібно повертати. І якщо ми за кредитні гроші ЄБРР закуповуємо як тендерні понад 50 нових тролейбусів, то ці кошти необхідно буде повертати. Якщо подорожчання на якісь відсотки не забезпечить повернення цих кредитів, то загальний транспорт усе одно буде традиційним.


— Але збільшення вартості проїзду буде чи ні?

— Так, буде.


— Чи оновить місто автопарк? Чи вважаєте ви доречним, щоб уся міська транспортна система була комунальною, як це, наприклад, у польських або чеських містах? Там людина купує квиток на день і може їздити будь-якими транспортними засобами. Чи можна й у нас усе перевести на таку систему?

— Я дуже хотів би, щоб увесь транспорт був комунальним. Тоді можна в повному обсязі забезпечити пільги та усунути зайву конкуренцію, але поки що в наших реаліях це неможливо. Поясню чому. Для того, аби місту перейти на комунальний транспорт, тільки проект з оновлення 50 тролейбусів, якщо перевести в гривні, коштуватиме близько 300 млн. Якщо казати про заміну приватних автобусів на комунальні середньої чи великої місткості, то це ще приблизно 150 одиниць транспорту необхідно докупити, вартість яких становить близько 3 млн грн. Це ще 450 млн грн. 750 млн грн наш бюджет міста не потягне. Це по-перше. І по-друге, подорожчання квитка на 20% жодною мірою не може окупити ці кредити. У Європі воно працює з однієї простої причини: Польща закуповує українські тролейбуси, і вартість тролейбуса є ідентичною що в Україні, що в Європі, але вартість однієї поїздки в Німеччині – 2-3 євро, тобто 80-90 грн. Вони можуть собі дозволити окупити транспорт, а в нас немає такої платоспроможності населення, щоб платити хоча б 20 грн за проїзд.


— То яка ваша стратегія щодо розвитку транспортної сфери? Підтримуєте дотування з бюджету чи є шанс перейти на ринкове ціноутворення?

— Шансів перейти на ринкове ціноутворення немає. Бо Європа за вартості проїзду 2-3 євро на 40-50% дотує транспортні підприємства, незалежно від того, чи вони є приватними чи комунальними. Це по-перше. По-друге, стратегія дуже проста. Єдина мережа маршрутів, подальший розвиток тролейбусних ліній як екологічно чистішого транспорту й усунення конкуренції з приміськими маршрутками, які не виконують соціальної функції, тієї, котру виконують міські перевізники, – безкоштовне перевезення громадян пільгових категорій.


— Часто житомиряни скаржаться, що тролейбус буває переповненим, тому фізично неможливо з одного його кінця дійти до середини, аби валідувати квиток. Чи буде збільшено кількість валідаторів у тролейбусах до двох задля комфортної безготівкової оплати проїзду?

— Ми вже це зробили, закупивши партію валідаторів, і в кожному тролейбусі найближчим часом буде розміщено другий валідатор.


Розвиток міста

— Якщо порівнювати з містами обласного значення, то Львів, приміром, позиціонує себе як туристичне місто. Хмельницький зараз намагається позиціонувати себе як місто для проведення подій. Що відрізняє Житомир від інших міст. У чому його конкурентна перевага?

— Складно поки що рівняти такі міста, як Житомир, Хмельницький, Чернігів, зі Львовом, Одесою, Дніпром, Києвом, Харковом, що є фактично мільйонниками. Бюджети розвитку цих міст значно більші, ніж у таких обласних центрів. При цьому децентралізація – це насамперед конкуренція між містами та за людей. Яким чином знайти своє місце? Один з напрямків, який ми збираємося розвивати, – це спорт і туризм, пов'язаний зі спортом. Маємо зручне географічне розташування, тому й надалі вкладатимемо гроші в реновацію та вдосконалення спортивних об'єктів. Так, у грудні на сесії міськрада проголосувала за виділення на рік коштів на проект будівництва багатофункціонального палацу спорту.


— Чи входитиме до нього елемент водних видів спорту? Чи є така можливість? Адже наш "Авангард" морально застарів, а Житомир потребує і спортивних, і дозвільних закладів для дітей, юнацтва тощо.

— Поки що ні. Водні види проектом не передбачено з однієї причини: якщо брати ігрові види спорту, то наші волейбольні чоловіча й жіноча команди вже у Вищій лізі, є шанси вийти в Екстра-лігу. Але відсутня зала, що може зібрати кілька тисяч глядачів, для популяризації, зокрема, і цього виду спорту. Для футзалу, який теж розвивається в місті, фактично немає зали ані для тренувань, ані для проведення масштабних змагань. Та ж художня гімнастика, танці тощо потребують великих зал для організації видовищних заходів, змагань, і без цього неможливо популяризувати ці види спорту. Хокей, фігурне катання взагалі не мають бази в Житомирі. Поки що ми зосередилися на цьому.


— Які у вас як міського голови зараз пріоритети з розвитку міста?

— Одразу зазначу, що це не мої пріоритети, та й не можуть бути пріоритети міста представлені однією людиною. Два роки співпраці з GIZ у питанні розроблення стратегії міста мають позитивні результати. Ці пріоритети протягом двох років вивчала одна команда, залучивши різні громадські організації, було проведено десятки заходів, пов'язаних з обговоренням цих напрямків. І Стратегія інтегрованого розвитку, котру затвердила міськрада, передбачає шість основних напрямів розвитку, серед яких є й екологія та спорт.


— Чи з'явиться в Житомирі молодіжний хаб-центр? Такий собі open-space для комунікацій, тренінгів, обміну досвідом тощо? Раніше повідомлялося, що такий простір хотіли створити на території колишнього кінотеатру "Жовтень", однак процес загальмувався.

— Згадується одна фраза, яку свого часу мені сказала член виконкому Неля Ковалюк: "Не робіть за нас нічого без нас". Молодіжні центри абсолютно різні. І молодь різнобічна, адже декого цікавить навчання, інших – суто розваги, третіх – саморозвиток чи мистецтво. Минулого року відбувся перший захід "Жовтень у "Жовтні", який показав потенціал цього об'єкта. Ми зараз ведемо переговори з громадською організацією, котра готова зробити там арт-центр, трансформований під виставки, театральні постановки. Такий центр справді жив би. Я не хочу цей об'єкт доручати комунальному підприємству чи установі, тому що він може стати мертвим. Бо, якщо там працюватиме громадський сектор, то він стане цікавим для багатьох людей.


— Чи підтримує місцева влада стартапи житомирян?

— Морально – так! (Сміється.) Стартапи – це серйозна річ. Венчурний бізнес, який, зокрема, інвестує в стартапи, має досить серйозний штат аналітиків, котрі можуть дати прогноз щодо них. З-поміж 10 стартапів "вистрілює" один. У нас, у міста, немає ані спеціалістів, ані тих компетенцій, які можуть оцінити стартапи. Тому це може стати розбазарюванням бюджету.


Проблеми міста


— На своїй сторінці у Facebook (допис від 25 лютого цього року) ви опублікували скриншоти з камер спостереження, розміщених на стадіоні "Спартак", і написали: "Найчастіше помиляються у прогнозах Гідрометцентр і будівельники, коли кажуть про терміни здачі об'єктів..." Коли здадуть в експлуатацію стадіон "Спартак"?

— Я обережно скажу: у другій половині травня цього року.


— Чи таке відеоспостереження мотивуватиме людей краще працювати?

— Із будівельниками, підрядниками, котрі будують такі об'єкти, у мене щоранку розмови у вигляді SMS. Я відсилаю їм кількість робітників, які є на об'єкті. Вони мені звітують, а іноді за 10 хвилин приїжджає машина, звідки "висипається" ще десяток людей. (Сміється й показує SMS-листування на смартфоні).


— Два роки тому через руйнування будівлі гімназії №3 довелося перебудувати її відповідно до вимог НУШ. Було витрачено понад 100 млн грн. Наразі є проблема з житомирською гімназією №23, у якій обвалилася стеля. Ухвалили рішення про будівництво нового корпусу. Чи буде розроблено стратегію модернізації шкіл міста або ж влада й надалі працюватиме в режимі "гасіння пожеж"?

— Я не скажу, що це "гасіння пожеж". У 14-ти школах буде проведено комплексні будівельні аудити, щоб у майбутньому таких ситуацій не траплялося. Це по-перше. По-друге, у нас була можливість відремонтувати й реконструювати 23-тю школу. Гадаю, до 1 вересня ми б устигли її відкрити. Але, на мою думку та на погляд депутатів, краще вже побудувати новий корпус. Я щойно повернувся із зустрічі з представниками ІТ-бізнесу, де обговорювалися різні питання, зокрема й щодо освіти. Там були й наші школярі. Запитую в них: "Чому ви не вибираєте ЗНО з математики чи фізики?" Вони відповіли, що їм нецікаво. Другий момент: середній рівень відвідуваності шкіл у Житомирі – близько 80%. Якщо взяти гімназію №3, то в ній відвідуваність значно краща: діти хочуть ходити до школи. Це відповідь на запитання, як нова будівля сприяє новій якості освіти та зацікавленості дітей у навчанні. Тому доцільніше збудувати нове приміщення.


— Частину міст України спіткала сміттєва криза. Коли й де буде побудовано сміттєпереробний завод? Хто фінансуватиме проект?

— Ситуація зі сміттям у Житомирі така: якщо оцінити за 5-бальною шкалою, то в кращому разі 3 бали. Це тільки щодо вивезення сміття. Тут є багато об'єктивних і суб'єктивних чинників, але в цій сфері ми напевно недопрацьовуємо. Це по-перше. По-друге, ми на практиці не змогли мотивувати приватний сектор укладати індивідуальні договори про розміщення контейнерів для забезпечення вивезення звідти відходів, що зараз призводить до несанкціонованих смітників. Але в нас є чітке розуміння того, що ця проблема має бути розв'язана протягом найближчих років. На сесії міськради було підписано меморандум і підтримано рішення про виділення земельної ділянки для будівництва сміттєпереробного заводу. Наскільки мені відомо, проект заводу вже готовий і проходить експертизу. Контракт про постачання обладнання для цього заводу вже підписано, і замовлене устаткування повинне надійти вже цьогоріч. Я вважаю, що до кінця року мають завершитися будівництво та монтаж обладнання. Тому цього року або на початку наступного ми отримаємо сучасний сміттєпереробний завод. Це перший крок. Наступним кроком стане те, що компанія буде зацікавлена збирати все сміття, включно з приватним сектором, і робити це якісно. Тому як другий крок ми розглядаємо інвестування в систему збирання відходів у місті. Це й роздільне збирання сміття, оскільки тоді зменшиться вартість його переробки, і приватний сектор тощо.


— Фінансування відбуватиметься з міського бюджету чи шляхом інвестицій?

— Жодної копійки з міського бюджету на цей проект ми не витратимо. Я не називатиму місто, тому що це буде некоректно з мого боку, але одне з відомих міст узяло великий кредит, який потрібно повертати. І на сесії міськради затвердили тариф на вивезення й переробку сміття – 1000 грн за тонну. Це 30 із чимось євро за тонну. Ми розуміємо, що споживач, звичайна людина, не зможе платити такі гроші, а отже, необхідна компенсація з міського бюджету. Окрім цього, потрібно ще й кредит повертати з відсотками. Тому ми підписали договір з компанією, котра інвестувала в будівництво заводу, і тариф буде 2-3 євро за тонну. Не 33, а 2-3 євро, різниця – у 15 разів.


— Житомир узяв на себе зобов'язання до 2020 року скоротити викиди СО2 на 20%. Що плануєте зробити, аби досягти таких результатів?

— Дещо вже зроблено. По-перше, закупівля 50 нових тролейбусів дає результат зі зменшення викидів. По-друге, перехід освітлення в місті на світлодіодне неабияк заощаджує електроенергію та скорочує викиди СО2 в атмосферу. По-третє, модернізація водоканалу шляхом застосування нової технології очищення води. Має бути впроваджено проект з очищення води та перетворення її на питну. Усе це значно зменшує викиди СО2.


— Після отримання Україною Томосу активізувався процес переходу парафій УПЦ МП до ПЦУ. Проте в місті жодна церква цього не зробила. У чому ви вбачаєте причину такого нетипового для Житомира явища. Чи сприятиме місцева влада активізації цього процесу?

— Серед повноважень міського голови та міськради відсутні можливості для регулювання відносин між конфесіями. Це не наша зона відповідальності. Ми часто спілкуємося з Радою церков. Остання зустріч була буквально 3 дні тому. Усі ці питання вони цілком спроможні вирішувати між собою, і наша допомога їм не потрібна.


— Нещодавно були всім відомі події, пов'язані з в.о. міністра охорони здоров'я України Уляною Супрун. У мережі Facebook ви висловилися на її підтримку хештегом #ПІДТРИМУЮ_СУПРУН. Наскільки успішно реалізується в місті медична реформа?

— Передусім, я поважаю тих людей, які, усупереч суспільній думці й політикам, котрі працюють задля своїх корисних цілей, ідуть наперекір і роблять те, що вважають за потрібне. Кожна влада в Україні казала, що потрібно звернути увагу на медицину, тому що ця тема є вигідною на будь-яких виборах. Давали обіцянки, але за всі роки незалежності нашої держави ніхто не робив системних реформ у цій сфері. Реформа щойно почалася, і казати про якісь серйозні результати ще зарано. Проте, наприклад, зарплата сімейних лікарів зросла втричі. Це дає надію, що реформа може бути успішною.


— Індустріальний парк утворено, зареєстровано, створено КП, яке повинно ним керувати. Чи є представники бізнесу, котрі готові інвестувати гроші в об'єкт, що не має підведених комунікацій?

— На сесії депутати проголосували за меморандум з одним виробником, який мав намір будувати там меблеву фабрику. Були терміни будівництва тощо. Але в Україні нестабільна політична ситуація, тому відомий європейський бренд поки що відклав спорудження цієї фабрики.


— На ремонти доріг цього року виділено 126 млн грн, що в 6 разів більше, ніж торік. Які вулиці є пріоритетними? Коли почнуться тендерні процедури?

— Тендерні процедури розпочнуться найближчим часом, бо міська рада проголосувала, виконком затвердив. Перші три вулиці можу назвати: Корольова (жахливий стан), Параджанова, Велика Бердичівська та частина вулиці Перемоги, де минулого року зробили капітальний ремонт. Цьогоріч почнемо ремонтувати дороги на майдані Короленка й дотягувати до майдану Соборного.


— 2018 року ви посіли почесне 2-ге місце з-поміж мерів-інноваторів. Які інновації вже впроваджено в Житомирі? Що вдалося зробити протягом року в цій сфері?

— Насамперед, електронний квиток – Житомир з цією інновацією тоді "вистрелив". Проте це не лише моя заслуга, а й усієї команди. Також перехід на світлодіодне освітлення всього міста, модернізація водоканалу, робота щодо "Теплокомуненерго" тощо.


— Попри зазначені успіхи, молодь, на жаль, для будування кар'єри, створення сім'ї тощо обирає Київ. Коли ця тенденція зміниться? Які шляхи подолання цього негативного явища?

— З одного боку, молодь їде до Києва через високу зарплату, і вона реально значно більша, ніж у Житомирі. Проте це не є основним, адже вартість оренди житла там значно вища. Тож, зрештою, у молодої людини можуть залишатися такі самі гроші, які вона заробить і в Житомирі. Але в питанні організації дозвілля молоді ми не можемо конкурувати з Києвом. Також інфраструктурні спортивні об'єкти. І головне – кращі перспективи для навчання дітей. Я не кажу, що наша система освіти гірша, ніж у Києві. Але там існують приватні школи, які дають непогану освіту. Тому є три основні причини: зарплата, дозвілля, майбутнє для своїх дітей.


— Ви є активним користувачем соціальних мереж. Чи може пересічний житомирянин звернутися до вас через Facebook та отримати відповідь?

— Періодично я це роблю, але якщо кількість запитань від мешканців становить 20-30, коли я їх переглядаю о 20:00-21:00, то фізично не встигаю на всі відповісти.


— Тож краще записуватися до вас на прийом?

— Прийом – це теж складна річ, адже раніше прийоми міського голови були раз на два місяці, а в мене – двічі на місяць. На одному прийомі в середньому 18-20 людей. Простіше зателефонувати мені за номером, який я не приховую, або надіслати SMS чи повідомлення у Whatsapp, бо у Facebook пише багато людей і оперативно дати їм відповідь неможливо.


Плани на майбутнє


— Які три завдання на 2019 рік ставите перед собою як очільником міста?

— Якщо йдеться про інфраструктурні об'єкти, то це Набережна, початок будівництва великого спортивного інфраструктурного об'єкта, соціальний ЦНАП у колишньому приміщенні Корольовської ради, який буде також центром комунікацій для громадських організацій, бо ми передбачаємо створити там низку приміщень, котрі можна буде орендувати за 1 гривню для проведення заходів. Там будуть дитячі кімнати, бібліотека. І наостанок – закупівля нових тролейбусів для ТТУ. Це все плануємо відкрити/зробити до кінця 2019 року.


— На парламентські вибори підете?

— Ні. У мене була нагода піти на минулі парламентські вибори: і рейтинг партії "БПП" був високим, і я мав можливість стати народним депутатом. Але мені це нецікаво. У тій системі координат мені нецікаво.


— Будете ще раз змагатися за крісло міського голови?

— Якщо зроблю 70% того, що обіцяв, то піду на вибори. На другий та останній строк.

Вчора

Вчора

18.07.19

15.07.19

Сторінки:
Нагору
закрити
Підтримай ZHitomirNews Натисни "ПОДОБАЄТЬСЯ"