Коментуючи можливе об’єднання з політсилою Порошенка, Гройсман сказав: «Такі пропозиції були, і багато політиків говорили між собою про різні можливості. Я прийняв рішення – я буду йти самостійно і це рішення для мене є остаточним». «Я вважаю, що ми просто різні», – додав прем’єр.

«Для мене участь у виборах – не просто бажання брати участь у виборах. У мене чіткий погляд на те, що може зробити Україну і українців сильніше. І вважаю, що ці кроки повинні бути реалізовані», – пояснив Гройсман.

До нової політичної партії увійдуть люди, які розуміють що потрібно робити для успіху держави. В парламент вони йдуть щоб змінити систему, яка стримувала стрімке реформування держави бюрократичними застарілими парламентськими процедурами.

Попри те, що народні депутати змогли прийняти багато важливих рішень, низька ефективність Верховної Ради все ж залишається головним гальмом змін у країні. З 35 законопроектів, визначених урядом пріоритетними для розвитку економіки, народні депутати за рік ухвалили лише кілька.

«На долю коаліції випало прийняття непростих рішень. Тоді вибір був такий: або приймати рішення, які забезпечать стабільність, які змінять стару зламану систему, або відмовитися від відповідальності й перейти в опозицію. Рішення було ухвалено відповідально, – сказав Володимир Гройсман. – І тепер постало питання – а що далі? Ми маємо змінити систему ухвалення рішень. Ми маємо бути швидкими, мобільними і максимально якісними. Не можна витрачати роки на один закон. Порядок денний, який ми маємо визначити на перспективу, має бути реалістичним, сильним і здатним пришвидшити процеси, які відбуваються в "державі».- каже Гройсман.

Володимир Гройсман виступив за системне перезавантаження парламенту. Вибори до Верховної Ради мають відбуватися за новим виборчим законодавством, після реформування самого парламенту, після знаття депутатської недоторканності для наступної каденції. Тоді нові лідери від партій «Люди важливі», «Голос» та інших політичних сил зможуть увійти українську політику, оздоровити її. І працювати вони мають в більш ефективній системі прийняття рішень, яку для них створить нинішня Рада.

Проте, протистояння президента і парламенту зберегли стару неефективну виборчу систему.Новий президент не пішов шляхом співпраці з чинною Радою. Одразу після інавгурації він розпустив парламент. У свою чергу, Верховна Рада не підтримала запропоновану президентом нову схему парламентських виборів. Отже вибори проходитимуть по-старому. Нових людей пройде не багато, а ті, що потраплять в Раду, змушені будуть працювати за старими законами. І з часом, система змінить їх не на краще.

«Вимога новообраного президента скласти повноваження міністрів, як на мій погляд, була дуже нераціональною, тому що ми маємо уряд, в якому працює дуже багато професіоналів і реформаторів. Кабмін Володимира Гройсмана зміг забезпечити зростання економіки і розвиток соціальної сфери за дуже непростих умов. І тому набагато кращим рішенням було би дати можливість допрацювати представникам уряду свою каденцію. Так само і протистояння президента і Верховної Ради вилилося в те, що парламент не підтримав зміну виборчих правил в піку президенту Володимиру Зеленському, який вирішив достроково припинити повноваження Верховної Ради України. В результаті маємо стару виборчу систему. Але будемо сподіватися, що до парламенту таки зайде більше нових облич і нових прогресивних політичних сил, зокрема сила, яку очолює прем’єр-міністр України Володимир Гройсман», –говорить експерт Микола Приставницький.

Аналітики свідчать, рейтинг партії Гройсмана почав стрімко рости з 0,9% до 2,9%, щойно він заявив про свою участь у виборах. Це вже свідчить про те, що «Українська стратегія» після виборів потрапить до парламенту.