24 січня 2011 року у Києві, в рамках спільного річного проекту Фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» та МФВ «Експертиза закордонних трансформацій», відбулася дискусія "Внесок Європейського Союзу у розвиток громадянського суспільства". Учасниками заходу стали дипломати, представники органів державної влади, громадських організацій, ЗМІ, експерти та науковці.
У своєму вступному слові Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження", наголосив на необхідності розвивати та посилювати спроможність громадянського суспільства. Так, за словами Є. Бистрицького, у бюджеті Фонду на 2011 рік виділено майже 1 млн. доларів на підтримку проектів, що сприятимуть європейській інтеграції України. Зокрема, як зауважив виконавчий директор МФВ, увагу буде зосереджено насамперед на тих проектах та ініціативах, які зосереджуватимуться на моніторингу виконання органами державної влади умов, положень тих чи інших угод між Україною та ЄС, а також впровадження ними відповідних реформ; налагодженні партнерства українськими громадськими організаціями з пан'європейськими громадськими платформами, а також активізація обміну досвідом реформування між країнами-учасниками Східного партнерства. Окрім того, Є. Бистрицький наголосив на необхідності більш активної співпраці українських НУО з Представництвом Європейського Союзу в Україні.
Посол ЄС в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра, в свою чергу, відзначив важливість включення громадянського суспільства, що формує напрямки реформ у країні, до соціального діалогу. За словами посла, Представництво ЄС підтримує ті організації, які борються за права людей та демократичні цінності та виконують конкретні завдання. Так, як зауважив Жозе Мануел Пінту Тейшейра, на сьогодні фінансуються 9 проектів у сферах безперервного навчання, запобігання тортурам, допомоги хворим на ВІЛ/СНІД тощо. Разом з тим, представник ЄС відзначив, що програми допомоги для України базуються на Програмі Добросусідства. Основними бенефіціарами таких програм є державні інституції, а їх реформування та інституційна розбудова, відповідно, є основною метою.

Водночас, Посол ЄС підкреслив, що допомога надається на основі чітких критеріїв. Так, за словами Жозе Мануел Пінту Тейшейри, спроби внести зміни в закон про державні закупівлі, прийнятий минулого року, призвели до того, що Світовий банк і Європейський Союз ухвалили рішення припинити фінансування проектів з надання Україні консультаційної допомоги в розробці законодавства про держзакупівлі. Щодо співпраці з громадськими організаціями, то, як зауважив посол ЄС, існують плідні неформальні контакти, що дозволяють відчути пульс громадянського суспільства в Україні. Жозе Мануел Пінту Тейшейра висловив сподівання, що ініціатива Східного партнерства лише посилюватиме ці зв'язки, а уряд України активно прийматиме до уваги рекомендації українських НУО.
Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр зауважив, що роль громадянського суспільства важко переоцінити, і сьогодні, коли відкриваються все нові і нові можливості для співпраці з європейськими інститутами, значення громадських організацій все більше зростає. За словами М. Баєра, в часи, коли у всьому світі приймаються заходи з економії бюджетних коштів, і багато країн все ще долають свій шлях демократичних реформ, експертна позиція та рекомендації представників громадянського суспільства особливо важливі. А надто для такої держави як Україна, яка працює над економічною та політичною інтеграцією з Європейським Союзом.
Відповідаючи на питання щодо суперечливого закону про ЗМІ в Угорщині, М. Баєр відзначив, що акт розроблявся на основі кращих світових практик. Водночас, якщо, за словами посла, буде визначено, що закон порушує ті чи інші принципи та стандарти Європейського Союзу, Угорщина готова внести до нього поправки.
Павел Демеш, старший співробітник Фонду Маршалла, Словаччина, зауважив що розбудова громадянського суспільства є невід'ємною частиною будь-яких реформ. Саме третій сектор, за словами експерта, відіграв одну з найважливіших ролей в його країні, коли було вирішено перейти до ринкової економіки та приєднатися до Євросоюзу. Так, як відзначив П. Демеш, у Словаччині було створено спеціальний фонд, який і сьогодні продовжує працювати та підтримує проекти на Балканах, в Україні тощо.

Як зауважив експерт, відповідно до вимог громадським організаціям видавали гранти як за рахунок коштів Європейського Союзу, так і окремих країн ЄС. Разом з тим, існувала і низка проблем, пов'язаних насамперед зі спробами уряду дискредитувати діяльність фонду, особливо коли мова йшла про такі політично чутливі моменти, як здійснення аналітичних досліджень і проведення моніторингів перед виборами. Проте врешті такий натиск вдалося подолати. На думку П. Демеша, такі успішні досвіди свідчать про те, що незалежне громадянське суспільство потрібне країні не менше, ніж незалежні ЗМІ. Для успішного функціонування українським громадським організаціям експерт порадив розробляти проекти таким чином, щоб можна було поєднувати допомогу ЄС та США.
Звісно необхідно враховувати місцевий контекст. Адже у Словаччини були досить чіткі умови вступу до Євросоюзу. Саме тому українському громадянському суспільству потрібно знайти розуміння того, яким чином можна співпрацювати найбільш ефективно та втілювати свої задуми у життя. Так, на думку П. Демеша, варто використовувати Вишеградський формат, адже сусіди не лише володіють вагомим досвідом, проте й відіграють важливу роль.
Ася Кавракова, Програмний директор Інституту "Відкрите суспільство", Болгарія, спинилася на негативному досвіді, який, на її думку, зазвичай приносить більше користі. Так, у Болгарії, за її словами, була низка невирішених питань, зокрема у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального захисту. Успіх реформ саме у цих сферах, на переконання експерта, залежить від активності громадянського суспільства, адже щодо них немає «acquis communautaire». Саме тому, як це трапилося у Болгарії, здійснення таких реформ більшою мірою залежало від політичного консенсусу, який зник після вступу до Європейського Союзу. Оскільки реформи такого роду є зазвичай довгостроковими та вимагають постійної націленості, це, в свою чергу, призвело до неможливості їх впровадження та маргіналізації певних груп суспільства. Саме тому громадським організаціям потрібно дуже уважно стежити за реформуванням цих сфер, які є вкрай важливими для кожного громадянина.
Ще одним суперечливим досвідом, за словами експерта, стала сама розбудова громадянського суспільства у Болгарії, яка відбувалася "зверху донизу". Саме це, незважаючи на суттєву технічну підтримку та фінансову допомогу ЄС, а також подальшу розбудову демократичних інститутів та залучення інтелектуальної еліти, як зауважила А. Кавракова, призвело до певного розриву між громадянами та НУО. Разом з тим, надання можливості державній адміністрації розподіляти кошти між громадськими організаціями, спричинило разюче збільшення кількості НУО, а також створення політичними партіями квазінеурядових організацій, що, звісно, не додало стабільності, прозорості, а також довіри з боку громадян. Саме тому, на думку А. Кавракової, необхідно відділяти діяльність громадянського суспільства від політичного естеблішменту, інакше навіть найбільш вдалі й успішні ідеї та ініціативи не спрацюють.
Левент Коц, координатор проекту Фонду Маршалла "Дослідження Ініціативи Кавказького муніципального об'єднання", Туреччина, відзначив, що незважаючи на 36 років очікування статусу кандидата на членство у Євросоюзі, наразі перспективи є "не дуже оптимістичними". Так, на сьогодні з 35 необхідних пунктів Туреччиною було виконано лише 13, і 8 заморожено. Незважаючи на те, що протягом 1999-2004 років країна докладала суттєвих зусиль щодо структурних змін, підтримка ЄС зменшилася, а 10 створених агенцій з розвитку (всього їх повинно бути 26) не змогли активізувати громадян. Окрім того, у 2006 році було використано лише 10-15% фінансування ЄС, а решту повернено. Основною причиною, на думку Л. Коца, є бюрократія та складність процедур Євросоюзу, а також недостатня підготовка та відсутність необхідних тренінгів для турецьких громадських організацій. Так, процес подання заявки на отримання допомоги є, за словами експерта, занадто складним. Окрім того, більшість невеликих турецьких НУО не можуть його пройти, оскільки не відповідають критеріям насамперед щодо певного обороту коштів. Як результат, було створено окремий бізнес з написання "красивого проекту", а більшу частину фінансування отримують іноземні фонди, де переважна частина консультантів є іноземцями.
Керівник ГО "Центр UA" Олег Рибачук, вислухавши досвід колег зауважив, що таких умов, бюджету та стимуляції для України не буде. Адже лише після перегляду Політики добросусідства у 2006 році було приділено більше уваги громадянському суспільству як партнеру. Разом з тим, за інформацією експерта, влітку 2011 року Євросоюз вперше розгляне нову програму для України, яка націлена на підтримку неурядових організацій та має на меті посилити їхню інституційну спроможність у стосунках з владою. Такий крок, за словами О. Рибачука, є доречним з огляду на відсутність системного діалогу між українською владою та громадянським суспільством. Адже наразі, як відзначив експерт, дієвою є лише практика "батога і пирога"