Після кількарічної перерви до Бердичева завітав житомирський ансамбль «Древляни». Цього разу мета його приїзду була більш благородна, аніж просто подарувати городянам дві години живого співу. Колектив їздить містами та райцентрами Житомирської області із благодійними концертами, аби зібрати кошти для лікування відомого композитора та виконавця, заслуженого працівника культури України Володимира Шинкарука.
Юрій Градовський, керівник ансамблю «Древляни», заслужений артист України: «Таких речей, як благодійність не пропонують. Я із Шинкаруком дружу вже із початку 70-х років. Його спіткала біда, тому творчі люди, Житомирщини перш за все, написали відозву по всіх закладах області. Вирішили це за покликом серця, бо хто йому ще допоможе, як не ми».
Окрім того, що Володимир Шинкарук є другом Юрія Градовського, він також є автором пісень колективу.
Концертна програма складалась із кількох сторінок. Пісні кожної з них відповідали певній темі. Розпочали з теми української: перше звернення виконавців пролунало на адресу Київської Русі.
Цьогоріч «Древлянам» виповниться тридцять років. Для історії це мить, для людини може бути цілим життям, а для творчого колективу такий вік є знаком того, що його якість перевірена часом. У 70-х роках Юрій Градовський створив гурт і назвав його «Древляни»: за першою освітою заслужений артист є педагогом-істориком. У різні роки колектив мав різних учасників, проте у ньому завжди було ядро – люди, котрі ніколи не залишали ансамбль.
Юрій Градовський, керівник ансамблю «Древляни», заслужений артист України: « Через музичну фабрику колективу впродовж усіх років пройшло до 50-ти виконавців. Вони грають у різних колективах, мають звання, а ми не зраджуємо ані колективу, ані пісні. Нам пропонували змінити назву і репертуар. Ми не хочемо цього робити».
Змінювались часи, змінювались настрої у музиці. Колись не можна було співати іноземною, розповідає Юрій Градовський, тепер у репертуарі є кілька таких пісень. Єдине, що впродовж усіх тридцяти років було і залишається незмінним – це любов до рідної пісні.
Вразивши слухачів своїм звучанням, «Древляни» дозволили їм дещо відпочити від голосної музики, заспівавши без акомпанементу. Гірше від цього цього стало, переконались глядачі.
Інша сторінка заходу складалась із творів, що їх прийнято називати «золотими хітами». Свого часу вони змушували слухачів шаленіти. Ось і тепер, зачувши ритми 80-х, у залі заспівали разом із артистами.
Ансамбль об’їхав весь пострадянський простір, побував за кордоном, оглянув європейські столиці. Та після Парижа, Риму та Берліна «Древляни» неодмінно повертаються на Батьківщину. З особливим задоволенням приїздять до Бердичева.
Юрій Градовський, керівник ансамблю «Древляни», Заслужений артист України: «Приємно сюди приїздити, бо в Бердичеві надзвичайна аура. Не хочу нікого ні з ким порівнювати, але Бердичів, як і Одеса, місто специфічне. Тут віє добром, віє традиціями».
Наостанок артисти подарували публіці власну пісню про Бердичів, його ночі та кохання.