<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns="http://backend.userland.com/rss2" xmlns:yandex="http://news.yandex.ru">
<channel>
<title>ZhitomirNEWS</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/</link>
<language>ru</language>
<description>ZhitomirNEWS</description>
<image>
<url>http://www.zhitomirnews.com/yandexlogo.gif</url>
<title>ZhitomirNEWS</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/</link>
</image>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Європарламент: майбутнє України – в ЄС</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/14369-yevroparlament-majjbutnye-ukrayini-v-yes.html</link>
<description>У рамках освітньої програми &quot;Україна в Європі&quot; протягом семи днів українські журналісти мали змогу подорожували найрозвиненішими країнами Європи. Особливо цінною поїздка стала завдяки своєму пізнавальному характеру. Адже запитаймо себе, що ми знаємо про Євросоюз, в який так прагне вступити Україна? Що таке Європарламент, Рада Європи, парламентська асамблея? З усім цим розібратися нелегко, проте цікаво і необхідно.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>Anna</author>
<pubDate>Wed, 14 Dec 2011 12:25:10 +0200</pubDate>
<yandex:full-text>У рамках освітньої програми  &quot;Україна в Європі&quot; протягом семи днів українські журналісти мали змогу подорожували найрозвиненішими країнами Європи. Особливо цінною поїздка стала завдяки своєму пізнавальному характеру. Адже запитаймо себе, що ми знаємо про Євросоюз, в який так прагне вступити Україна? Що таке Європарламент, Рада Європи, парламентська асамблея? З усім цим розібратися нелегко, проте цікаво і необхідно.Першою країною Євросоюзу, яку відвідали українські ЗМІ, стала бездоганно чиста, самобутня, горда і велична Польща, яку ще називають найстійкішим адвокатом ефективних відносин України з ЄС, член ЄС з стійкими історичними зв'язками з Україною. Варто зазначити, що ця країна першою в Європі протягнула руку допомоги Україні у входженні в Євросоюз.У Євросоюз вона вступила 1 травня 2004 року.  Зокрема, 21 березня 2005 року міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд заявив, що Польща за будь яких умов буде підтримувати євроінтеграційні прагнення України. Зокрема він сказав: &quot;На цьому етапі ми маємо концентруватися на конкретних кроках кооперації замість порожніх розмов про загальноєвропейську кооперацію&quot;. Три дні по тому опитування у шести найбільших країнах ЄС показало прихильність громадян Євросоюзу до прийняття України у майбутньому як повноцінного члена.У Польщі ми й почали робити свій порівняльний аналіз. Дороги, сервіс, взаємоввічливість, чистота… Чому це повинно вражати у сучасному цивілізованому світі людину, яка народилася у країні з найродючішими ґрунтами, чудовим географічним положенням, з можливістю виходу до моря, посеред талановитих людей, попит на розум яких існував завжди? Відповісти важко. Там живуть краще. І як не дивно, хочуть аби такого рівня досягли й інші. Приклад цього бажання яскраво представлений у європейському законодавстві. З його нюансами українських кореспондентів ознайомили чиновники Європарламенту у Брюсселі та Ради Європи, яка знаходиться у французькому місті Страсбург, поряд з іще одним відділенням Європарламенту, приміщення якого недобудоване як символ того, що зростання Євро союзу триває.Отже, Європарламент у Брюсселі (Бельгія) – одна з п’яти інституцій Європейського Союзу, асамблея представників якого складається з майже 500 мільйонного населення. Функціональне призначення Європарламенту багатогранне. Разом з Радою Європи, він бере участь у законодавчому процесі через численні процедури. Наприклад, процедура спільного ухвалювання рішень, процедура співпраці, узгодження, консультативний висновок тощо. Контролює діяльність інституцій Євросоюзу, затверджуючи склад Комісії. Окрім того, має право висловлювати їй вотум недовіри. Поділяє з Радою бюджетні повноваження: ухвалює річний бюджет та контролює його виконання. Загалом у Європарламенті працює 5 тис. чиновників, які надають підтримку 736 депутатам з 27 країн-членів Євросоюзу.Презентацію ролі та функціонування Європарламенту з перекладом із французької на українську журналістам з України люб’язно продемонстрував представник цієї інституції Петер Ланг у переддень парламентського засідання мерів 27 країн-членів Євросоюзу. Як зазначив пан Ланг, офіційна адреса штаб-квартири Європарламенту знаходиться у французькому місті Страсбург, де раз у місяць протягом чотирьох днів депутати, разом з асистентами, беруть участь у парламентських сесіях. Окрім того секретаріат Європарламенту розташований за третьою адресою – у Люксембурзі. За таке віддалене розміщення роботу Європарламенту часто критикують. Адже переїзд з Брюсселю у Страсбург довжиною у 480 км дорого коштує, окрім того потребує великої кількості транспортних засобів, які забруднюють навколишнє середовище і примножують чинники глобального потепління, з яким намагається боротися то й же Євросоюз. З цього приводу 80 % депутатів Європарламенту виступають за утвердження єдиної адреси, проте 20% інших французьких і люксембурзьких депутатів – проти. –Питання чому не можна зосередити Європарламент в одній країні носить історичний та політичний характер, – розповідає Петер Ланг. – З політичної точки зору, все просто: в Амстердамському договорі 1997 року чітко записано, що 12 звичайних парламентських сесій Європарламенту повинні відбуватися у Страсбурзі. Для того, щоб змінити умову цього установчого договору на користь парламентарів з Брюсселю чи Люксембурга, потрібна згода 27 держав-членів ЄС, на що французьке представництво категорично не згідне. З історичного боку, Страсбург символізує акт франко-німецького примирення і претендує на статус міста – єдиного представника Європарламенту. Ця проблема, на жаль, й надалі залишається відкритою.Додамо у цю гостро-екзотичну інформаційну страву трохи історії. На початку 50-х років, у час свого становлення Європарламент характерно відрізнявся від свого сучасного стану. Сфера його повноважень була значно обмеженішою. Це сьогодні він – повноцінний співухвалювач законів і рішень разом з країнами-членами ЄС. На початку кількість депутатів складала 99 осіб з усього шести країн, з 4 офіційними державними мовами. Сучасні цифрові показники такі – 736 депутатів з 27 країн, з 24 офіційними державними мовами. Також на початку заснування Європарламенту депутати не обиралися прямим голосуванням, а делегувалися національними парламентами кожної країни-члена. Перші прямі вибори до Європарламенту відбулися лише з 1979 року і проходять кожні 5 років до цього часу. Останні вибори датуються 2009 роком, наступні очікуються відповідно у 2014. Разом із зростанням кількості євродепутатів, значно більших повноважень набув і сам Європейський парламент. У 1973 році відбулося його перше розширення, у рамках якого новими державами-членами Євросоюзу стали Ірландія, Великобританія та Данія, у 80-х роках сюди приєдналися Греція, Іспанія і Португалія, у 1990 році – східна Німеччина, 1995 р. – Австрія, Швеція, Фінляндія. Найбільше розширення – на 10 країн – відбулося уже в новому тисячолітті – у 2004 році, яке об'єднало у Європейському союзі ще 8 країн Центрально-Східної Європи. Останніми приєднаними країнами стали Болгарія та Румунія (2007 р.). Звичайно, на цьому етапі процес розширення Європейського союзу не зупиняється. Зараз є 5 офіційних країн-кандидатів на вступ – Туреччина, Хорватія, Македонія, Ісландія і Чорногорія. У грудні 2011 р. очікується, що офіційним кандидатом стане ще й Сербія, яка 1 липня 2013 року стане 28 країною-членом Євросоюзу. До слова, нещодавно у Сербії відкрито безвізовий режим для України.Зараз готується законодавча пропозиція, що стосується зміни процедури обрання євродепутатів, яка пропонуватиме голосування по двох транснаціональних списках – національний та єдиний європейський. Нагадаємо, сьогодні вибори до Європарламенту відбуваються за пропорційною системою. Щоб стати євродепутатом потрібно бути у віці не менше 18 років, (хоча окремі країни збільшили вікове обмеження до 21 року), громадянином однієї з країн Європейського союзу, також відповідати окремим нормам кожної з країн-членів. Гармонізація заробітної плати євродепутатів почалася з 2009 року, у рамках якої кожен з 736 депутатів отримує однакову зарплатню. До вищезазначеного року оплата праці депутатів Європарламенту здійснювалася з бюджету кожної держави-члена Євросоюзу окремо, відповідно була диференційованою. Станом на 1 грудня 2011 року її розмір становить 7 тис. 800 євро, які виплачуються із скарбниці Європейського союзу.Кількість депутатів Європарламенту, відповідно чисельність голосів у раді міністрів – представників кожної з країн-членів Євросоюзу залежить від демографічної ваги кожної держави. Наприклад, якщо у Європарламент вступить Україна, то вона матиме майже однакову політичну вагу з Німеччиною.Під час прес-конференції у брюссельській інституції ЄС представників українських ЗМІ найбільше цікавило становище кандидатури на вступ у ЄС України. У свою чергу Петер Ланг повідомив, що стосовно цього питання у представників Європарламенту існують різні бачення, багато з них підтримують Україну. Деякі політики в ЄС мають сумніви щодо можливого членства України. В 2002 році Комісар з Розширення ЄС Ґюнтер Верхьоген сказав: &quot;Європейська перспектива для України не означає обов'язкове членство у найближчі 10-20 років, хоча це можливо&quot;. 13 січня 2005-го року Європарламент фактично одноголосно (467 &quot;за&quot;, &quot;проти&quot; – 19) прийняв постанову про бажання Європарламенту наближення позицій з Україною щодо членства. Декілька впливових в ЄС лідерів в той час виказали підтримку покращенню зв'язків з Україною. У жовтні 2005-го року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозо сказав, що майбутнє України &quot;в ЄС&quot;. Однак 9 жовтня 2005 року Європейська Комісія у новій редакції документа щодо стратегії розвитку зазначила, що виконання планів розширення (Хорватія і республіки колишньої Югославії) може блокувати можливість вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар Оллі Рен сказав, що ЄС повинен уникнути &quot;занадто великого розширення&quot;, наголосивши, що поточний план розширення виглядає цілковито завершеним. Українські оглядачі в Європі виділяють так звану &quot;групу опору&quot; прийняття України до ЄС. Зокрема при укладанні тексту Посиленої Угоди між Україною і ЄС у березні 2007 з нього були виключені тези про перспективу членства. &quot;Будь-які згадки про перспективу вступу України до Євросоюзу були виключені з проекту посиленої угоди Україна – ЄС через позицію Франції&quot;, пише впливове німецьке видання &quot;Frankfurter Allgemeine Zeitung&quot;. &quot;Але це – лише слова, – каже Петер Ланг. – Адже поки Україна не виконає усіх норм, які пропонує процедура входження у Європейський союз, доти констатувати єдине ставлення безглуздо. У резолюції Європарламенту, прийнятій 27 жовтня, йдеться про необхідність надати Україні перспективу членства в Євросоюзі. Водночас Європарламент вважає, що збереження судового вироку екс-прем’єр-міністру Юлії Тимошенко у нинішньому вигляді містить ризики для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ірина ЮРКО.</yandex:full-text>
</item><item>
<title>Хай стелиться дорога рушниками</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13402-khajj-stelitsja-doroga-rushnikami.html</link>
<description>Справжнє національно-патріотичне свято відбулося  в Житомирі. Свято вишитого рушника «На рушниках – Полісся рідне моє» зібрало шанувальників українських звичаїв, традицій, культури з усієї Житомирської області та м. Києва. 30 вишитих поліськими вишивальницями рушників, мали змогу побачити цього дня на святі житомиряни та гості міста.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Fri, 12 Aug 2011 09:24:50 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>Справжнє національно-патріотичне свято відбулося  в Житомирі. Свято вишитого рушника «На рушниках – Полісся рідне моє» зібрало шанувальників українських звичаїв, традицій, культури з усієї Житомирської області та м. Києва. 30 вишитих поліськими вишивальницями рушників, мали змогу побачити цього дня на святі житомиряни та гості міста. Серед почесних гостей свята – голова обласної адміністрації Сергій Рижук, голова обласної ради Йосип Запаловський, Житомирський міський голова Володимир Дебой, секретар міської ради Наталія Леонченко, Коростенський міський голова Володимир Москаленко, делегація жінок-лідерок із Києва.Ініціатором свята та акції з вишивання український рушників області, міст і районів виступили  Обласна  рада жінок на чолі із радником міського голови Тамараю Олійник та громадська організація «Український дім ХХІ покоління».«Вишитий рушник – символ України, давній оберіг родини, продовження українських  національних традицій. Сьогодні ще одна славетна сторінка вписана в літопис Житомирської області – свято рушника. Тож, як традиційно у нас кажуть, бажаючи щастя та добра, – хай стелиться вам доля рушниками! Зі святом усіх!», – привітав присутніх Житомирський міський голова Володимир Дебой. Дійсно, сьогодні сцена зали була просто переповнена різноманітними рушниками. Так, 30 вишитих поліськими вишивальницями рушників (25 – із кожного району області і 5 із міст обласного значення), мали змогу побачити цього дня на святі житомиряни та гості міста. Усі рушники передають особливості та неповторності кожного регіону.  Однак на виставці представлений і ще один – 7,5-метровий рушник області – оберіг Житомирщини, який об’єднує мотиви, символи, традиції кожного із району та рушник-оберіг України, який привезли гості із Києва.«Рушник – це вишита історія українського народу. Рушник – це пісня ниток на полотні. Рушник у хаті – це святість, реліквія кожної родини. Коли у кожній оселі буде вишитий український рушник – буде Україна, буде наше Полісся», – саме такими трепетними словами описує вишитий рушник голова Обласної ради жінок, радник міського голови Тамара Олійник.Ще однією із родзинок світа стало те, що багато хто із присутніх, у тому числі дітей, прийшли на урочистості в український вишиванках. Були на святі і творці вишиваної краси – жінки-вишивальниці. Так, усі вони різні за віком і професією, але їх об’єднує одне – любов до батьківщини, рідної землі. Такою, власне, є і мета свята – нагадати поліському народу про  багаторічні традиції, привити молоді любов до рідної землі, виховувати у  підростаючого покоління почуття патріотизму та національної гідності.</yandex:full-text>
</item><item>
<title>Туристів Житомира дивуватимемо «садами Семіраміди»</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13391-turistiv-zhitomira-divuvatimemo-sadami-semiramidi.html</link>
<description>Сьогодні за кордоном у моді створювати «висячі сади» на будинках. Ця справа займає у фахівців чимало часу, в Житомирі ж дерева на  дахах будівель посадила природа і …безвідповідальність комунальників та власників споруд.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Thu, 11 Aug 2011 10:03:18 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>Сьогодні за кордоном у моді створювати «висячі сади» на будинках. Ця справа займає у фахівців чимало часу, в Житомирі ж дерева на  дахах будівель посадила природа і …безвідповідальність комунальників та власників споруд.Такі «висячі сади» можна побачити й у центрі міста, наприклад, на старих будинках біль житнього ринку. Хоча чому тут дивуватися, якщо і на даху будинку, в якому розташовуються кабінети управління житлово-комунального господарства міської ради, теж виросло деревце. Так можемо дожити й до тих часів, коли не сади – цілі «діброви2 зазеленіють на будівлях.&quot;Висячі&quot; сади Варшави вражають.</yandex:full-text>
</item><item>
<title>Перша персональна виставка житомирського майстра Миколи Остапчука відкрилась в залі мистецтв обласної бібліотеки (ФОТО)</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13359-persha-personalna-vistavka-zhitomirskogo-majjstra.html</link>
<description>В експозиції – художньо оформлені дерев’яні ложки, кухонне приладдя та коренепластика. Вирізуванню ложок Микола Остапчук присвячує майже весь вільний час,   в його доробку майже тисяча виробів кухонного начиння.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Tue, 09 Aug 2011 09:09:24 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>В експозиції – художньо оформлені дерев’яні ложки, кухонне приладдя та коренепластика. Вирізуванню ложок Микола Остапчук присвячує майже весь вільний час,   в його доробку майже тисяча виробів кухонного начиння.Цього року свої твори Микола Остапчук представив на декількох обласних виставках та фестивалях народної творчості, брав участь у роботі містечок майстрів. Обласний центр народної творчості посприяв організації його персональної виставки у відділі мистецтв обласної бібліотеки:«Наш мета і завдання - популяризувати декоративно-прикладне мистецтво, ужиткове, образотворче…І ми цим займаємося постійно. І, якщо люди проявляють самі ініціативу, або ми їх десь бачимо, або чуємо про них, то, звичайно, запрошуємо до такої тісної співпраці», – зазначила заступник директора центру Галина Шубіна.</yandex:full-text>
</item><item>
<title>Новий фонтан Житомира</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13335-novijj-fontan-zhitomira.html</link>
<description>Місто Житомир давно славиться своїми фонтанами. Ось і нещодавно біля університету імені Франка запустили новий фонтан, який студенти університету вже прозвали «Плаче книгою» через незвичний дизайн.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Fri, 05 Aug 2011 12:18:14 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>Місто Житомир давно славиться своїми фонтанами. Ось і нещодавно біля університету імені Франка запустили новий фонтан, який студенти університету вже прозвали «Плаче книгою» через незвичний дизайн.Фонтан зображений у вигляді кам'яної книги, з якої струмують потоки води.До того ж, до фонтану веде вузька обгороджена доріжка, мабуть, символізує тернистий шлях до знань.Варто зазначити, що це не перший фонтан, яким університет прикрашає свої внутрішні дворики. У 2007 році на території Університету був побудований фонтан «Дівчина з глечиком» з епохи Античності - творчість Олексія Шамшур, ужгородського скульптора і художника.Нагадаємо, минулого місяця, після довгих років простою, в Житомирі перед головним корпусом заводу «Електровимірювач» знову запрацював фонтан. Сталося це завдяки зусиллям працівників заводу, які напередодні більше тижня ремонтували його і приводили в порядок.</yandex:full-text>
</item><item>
<title>Доріг немає. Лише напрямки</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13311-dorig-nemaye.-lishe-naprjamki.html</link>
<description>Із цим, мабуть, погодяться всі житомиряни. В обласному центрі, як і в більшості населених пунктів України, ледь не кожна вуличка може «похвалитися» вибоїнами та ямами.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Wed, 03 Aug 2011 10:34:00 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>Із цим, мабуть, погодяться всі житомиряни. В обласному центрі, як і в більшості населених пунктів України, ледь не кожна вуличка може «похвалитися» вибоїнами та ямами.Але просто жахаєшся, коли в самісінькому центрі міста від асфальтного покриття – лише назва.Мова йде про великолюдний район Хлібного ринку, куди з’їжджаються за покупками не лише житомиряни, а й жителі районів. Раз у раз доводиться дивитися під ноги, щоб не впасти. Можна собі тільки уявити, як складно такими «європейськими» тротуарами ходити жінкам на підборах і, тим більше, людям похилого віку.Виникає питання: коли врешті-решт в Житомирі до оновлених торговельних закладів можна буде добиратися оновленими тротуарами?</yandex:full-text>
</item><item>
<title>«Дівчата з Житомира» знову стали лауреатами Юрмальського фестивалю «Голосящий КИВИН» (ФОТО)</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13252-divchata-z-zhitomira-znovu-stali-laureatami.html</link>
<description>Цього разу вони здобули нагороду «Ківін в темному». Під час гала-концерту 14 кращих команд змагалися між собою за 6 «Ківінів», які цього разу були лише великими, адже усі учасники конкурсу в минулому вже здобували цю нагороду.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Tue, 26 Jul 2011 15:40:31 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>Цього разу вони здобули нагороду «Ківін в темному». Під час гала-концерту 14 кращих команд змагалися між собою за 6 «Ківінів», які цього разу були лише великими, адже усі учасники конкурсу в минулому вже здобували цю нагороду. Вів фестиваль традиційно Олександр Масляков. В журі – зірки російської естради і кіно, мер Риги та, звичайно – Юлій Гусман. «Дівчата з Житомира» нагадали про себе, продемонструвавши вищий клас, – і шалені оплески публіки підтвердили, що Юрмала не забула своїх улюблениць.</yandex:full-text>
</item><item>
<title>Кшиштоф Швідерек: За весь минулий рік ми видали трохи більше 21 тисячі віз і за перше півріччя - 20 тисяч віз</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13173-kshishtof-shviderek-za-ves-minulijj-rik-mi-vidali.html</link>
<description>За перше півріччя 2011 року Генеральне консульство Республіки Польща в м.Вінниця  видало 20 тис. віз.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Thu, 14 Jul 2011 19:55:53 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>За перше півріччя 2011 року Генеральне консульство Республіки Польща в м.Вінниця  видало 20 тис. віз.Про це 14 липня на прес-конференції  повідомив Генеральний Консул Польщі у Вінниці Кшиштоф Швідерек.«За весь минулий рік ми видали трохи більше 21 тисячі віз і за перше півріччя - 20 тисяч віз», - повідомив Генконсул.К. Швідерек повідомив, що до кінця року передбачається видати до 30 тис. віз. «Я думаю, що до кінця цього року ми видамо близько 30 тисяч віз», - сказав він.Крім того, під час прес-конференції було презентовано логотип головування Республіки Польща в Раді Європейського Союзу, а також показаний відеосюжет презентації цього логотипу. Були також названі пріоритети головування Республіки Польща в Раді Європейського Союзу.К. Швідерек зазначив, що в рамках головування Республіки Польща в Раді Європейського Союзу Генеральне консульство Республіки Польща в м.Вінниця буде організатором «Днів Мазовії» в консульському окрузі (Житомирська, Вінницька, Хмельницька  області), які пройдуть з 23 по 25 вересня 2011 .Також, за словами генконсула, цього року планується проведення футбольного матчу між збірними командами Вінниччини та Польщі, з'їзд байкерів, тематичні конференції у вузах та організація численних виставок.Нагадаємо, що у другий четвер місяця в Польському домі у Житомирі консул Республіки Польщі приймає звернення  юридичних осіб і громадян.</yandex:full-text>
</item><item>
<title>На літніх дитячо-юнацьких іграх, що пройшли у польській Ломжі, бердичівські борці стали другими ФОТО</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13156-na-litnikh-ditjacho-junackikh-igrakh-shho.html</link>
<description>Захід чимось нагадує дитячу Олімпіаду, розповідає наставник бердичівських спортсменів: окрім змагань із боротьби, там проводилися і футбольні зустрічі, і волейбольні, і плавальні змагання, і баскетбольні.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Tue, 12 Jul 2011 16:01:10 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>Захід чимось нагадує дитячу Олімпіаду, розповідає наставник бердичівських спортсменів: окрім змагань із боротьби, там проводилися і футбольні зустрічі, і волейбольні, і плавальні змагання, і баскетбольні. Команда наших борців складалася з п’ятьох спортсменів: представляти Бердичів і Україну Віктор Рус довірив Богдану Гнесю, Івану Сіромолоту, Іллі Русу, Ігорю Герасимову та Миколі Коврижних. Про свій вибір тренер не пошкодував: Коврижних виборов «бронзу», Герасимов – «срібло», ну а трійка Гнесь-Сіромолот-Рус привезла додому найдорогоцінніші медалі.Віктор Рус, тренер-викладач Бердичівської ДЮСШ: «Ребята превосходили соперников и технически, и физически. Выполняли красивые броски, за что получали максимальные оценки – пятерки. Периоды мы заканчивали ярко – на эффектных бросках с амплитудой.»За результатами виступів невеличка бердичівська збірна здобула командне 2-ге місце. Це хороший результат, констатує тренер. Гарного настрою нашим землякам додало і те, що колегіальним рішенням усіх тренерів команд борців, найтехнічнишим учасником ігор було визнано бердичівлянина Іллю Руса. Чотирьох суперників йому довелося ефектно покласти на лопатки, аби стати кращим серед кращих.Ілля Рус, вихованець Бердичівської ДЮСШ: «Ну там, скажем, не очень сложно было – в Украине борьба намного лучше развита. В Польше борьба не такая вовсе, было непривычно и страшновато. Но все это – до первой схватки. Дальше все стало на свои места.»Не тішитися такими здобутками неможливо, говорить тренер бердичівських борців, тим більш, що він день за днем спостерігає відчутне зростання рівня своїх учнів. Свідченням тому, зокрема, є те, що перемога у Польщі – не перша у 2011-му.Віктор Рус, тренер-викладач Бердичівської ДЮСШ: «На чемпионате области мы имели очень много чемпионов и призеров – это и братья Мардоянцы, и братья Сиромолоты, и Богдан Гнесь, и братья Корнишуки. Вот такие у нас выходят династии – пришел старший брат и привел с собой младшего. Мы достигли определенного уровня: на области, допустим, прочно закрепились в 1-й тройке. На украинских молодежных летних играх наша команда стала третьей. А это, считаю, хороший результат.»Разом з усіма польські трофеї розглядав і Валерій Кучерук. Цього разу за кордон він не їхав, розповідає, але цим не надто переймається: у нього вже є певні успіхи, є бажання перемагати, а значить все ще попереду.Валерій Кучерук, вихованець Бердичівської ДЮСШ: «Інші види спорту мені якось не подобаються, до душі – вільна боротьба. Тут все таке напружене, набираєшся сили… коли я їжджу на змагання і виграю там або програю, то засмучуюсь, тому що тренуюсь далі, міцнішаю. А потім вже як іду, то стаю першим. Як от у Коростені. Взагалі ж я радий, що ходжу на боротьбу.»Колись через суворі вимоги 6-річний Віктор Рус все ніяк не міг потрапити до секції борців: туди брали лише з 10 років, тож хлопцеві довелося всіма правдами і неправдами досягати найзаповітнішої мети стати борцем, а паралельно наполегливо зміцнюватися фізично. Нині, вже будучи у статусі педагога, він не ставить таких жорстких умов тим, хто виявляє бажання вчитися у нього. На тренування до школи ходять і 6-річні,і 7-річні. Так, із ними більше мороки, зізнається Віктор, але ж і щастя набагато більше, коли на змаганнях вони кладуть на лопатки куди старших за себе.</yandex:full-text>
</item><item>
<title>Закарпатська королева французьких «макарун» (ФОТО)</title>
<link>http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/13140-zakarpatska-koroleva-francuzkikh-makarun-foto.html</link>
<description>Відомий український шоколадьє Валентин Штефаньо, українські кондитери загалом і наш край зокрема має черговий привід для того, щоб пишатися своїми земляками.</description>
<category>Фоторепортаж</category>
<author>alya</author>
<pubDate>Mon, 11 Jul 2011 08:14:36 +0300</pubDate>
<yandex:full-text>Відомий український шоколадьє Валентин Штефаньо, українські кондитери загалом і наш край зокрема має черговий привід для того, щоб пишатися своїми земляками.Сестра відомого кондитера – Валентина, яка мешкає у Франції нещодавно здобула друге місце у конкурсі випікання традиційного французького мигдального печива «Макарун». Про це написали французькі газети Le Parisien (Парижанин) та Le Courrier (Кур’єр).Макаруни, – розповів Валентин Штефаньо, – це традиційне печиво з мигдалевої маси, або ж марципана. Воно буває з найрізноманітнішими кремами і начинками і є одним із найулюбленіших ласощів французів. Наприклад, принц Монако Альберт для свого весілля замовив у одному із кращих французьких кондитерських домів саме «макаруни».Особливу гордість у Валентина викликає те, що у Le Parisien у заголовку було підкреслено те, що Валентина українка. «Це так, – каже Валентин, – як ніби французька господиня приїхала до нас і стала однією із кращих у випіканні закарпатських традиційних кіфликів».Успіхам сестри кондитер-віртуоз радіє і втішається, що вона росте як професіонал. Адже, якщо на конкурсі 2005 року Валентин і Валентина зайняли 11-те місце, а найсерйозніший їхній суперник посів перше, то тепер Валентина стала другою, а переможець 2005 року, той самий суперник став аж 17-м. Знай наших!   Макарон (Макарун) - дуже популярне у Франції мигдальне печиво з різноманітними смаками. Печиво макаруни називають за іменем сестер Макарон, які від когось ховалися під час Великої французької революції і в подяку своїм рятівникам пекли мигдальне печиво. Рецепт: Продукти    * 150 г цукрової пудри    * 75 г меленого мигдалю    * 2 білки    * 1 ч.л. цукру    * 0,5 ч.л. кориці (не обов'язково) Приготування:З'єднайте пудру з меленим мигдалем;Збийте білки на середній швидкості до м'яких піків, додайте цукор і ще трохи збийте - до легкого блиску;Додайте пудру з мигдалем і акуратно перемішайте методом &quot;складання&quot;;Видавіть тісто за допомогою кулінарного мішка /шприца або просто викладіть ложкою невеликі горбочки тіста на папір для випічки. Не забудьте про відстані між печивом;Залиште хвилин на 40. Потім випікайте близько 20 хвилин при 150 градусах;Склеювати половинки можна шоколадом, яким-небудь кремом – масляним, ягыдним, сметанним;</yandex:full-text>
</item></channel></rss>
