БЕР
П'ятниця
29
15:58

​Віталій Мельничук: Любити Житомир і діяти в інтересах громади

Досьє - Мельничук Віталій Григорович Житомирський міський голова (1990-92), Народний депутат України першого демократичного скликання, обраний від Промислового округу м.Житомира (1990-94). Керівник групи радників Прем’єр-міністра України (1994-96). Заступник Голови Рахункової палати України (1997-2005). Кандидат економічних наук, доцент Києво-Могилянської Академії (із 1997). Віце-президент компанії з управління активами «КІНТО» (із 2005). Головний експерт у всеукраїнській Громадській організації «Реанімаційний пакет реформ» (РПР, із 2015). Член Громадської Ради при Житомирському міському голові (із 2016). Народився в м.Коростені. Дружина – Алла, донька Анна-Марія (має власну сім’ю), син Валентин.

- Віталію Григоровичу, на початку дев’яностих Ви були першим демократично обраним Житомирським міським головою. Цікаво знати про те, як з командою однодумців приймали важливі та доленосні рішення для міста. Зокрема, бюджет, тарифи, розвиток інфраструктури.

- Доленосні – це, насамперед, професійна розробка, публічне обговорення і прийняття Генерального плану його розвитку, це також Програма економічного і соціального розвитку міста і бюджет на кожен наступний рік. Саме в них – стратегія розвитку і її фінансове забезпечення. Власне, так було і раніше, так є і сьогодні. Різниця в тому, що тоді, коли я був Міським головою, можливості міської влади були значно меншими, все доводилось «із боєм виривати», як правило в обласної влади, яка на той час мислила себе ще в категоріях «єдиної правлячої партії КПСС». Та разом із тим, Генеральний план розвитку Житомира, який було розроблено, публічно обговорено і прийнято нами в той час і який був діючим до недавнього часу, враховував всі особливості розвитку міста (природні, історичні, економічні, виробничі, соціальні, культурні, національні, інші), а головною його ідеєю було створення міського середовища, максимально позитивного для проживання громадян та розвитку міста. Знаю від Житомирського міського голови Сергія Сухомлина, що сьогодні теж йде велика робота над Генеральним планом розвитку міста.

- Що головне у вирішенні актуальних проблем життєдіяльності житомирської громади?

- Так, саме громади, бо сьогодні реальне життя в громадах, і це добре, що йде децентралізація, розширення прав та можливостей міської громади в усіх напрямках. Житомир – прекрасне місто, яке має власну глибоку і неймовірно цікаву історію. Древня історія, вільний, доброзичливий дух міста, самобутня культура, чарівність, а нерідко й унікальність соціальних, природних, національних, релігійних та культурних умов Житомира, дуже вигідне географічне положення – все це дає підстави говорити не тільки про велику історію, але й про велике майбутнє Житомира.

І що найголовніше для цього? Найперше – тим, кому громада довіряє владу у місті - любити це місто і діяти, насамперед, в інтересах громади. Все інше буде само собою: і гроші для міста, і економіка, і розвиток, і інвестиції. Це я кажу, як професійний економіст і фінансист, який власне і не так давно зрозумів, що гроші не стільки там, де гарний план, а там, де довіра, а гарний бізнес-план завжди додасться. А довіра - від любові до міста і чесного служіння громаді. Гуманітарна складова теж твориться сьогодні. Згадаймо, хоча б День міста, який пройшов цього року абсолютно нестандартно із великою повагою до житомирян, воїнів, які тримають фронт на Донбасі, без сірого багаторічного совка.

- Ваше бачення щодо релізації проектів розвитку, запроваджуючи європейський та міжнародний досвід у м. Житомирі.

- Так, потрібно вивчати досвід європейських міст, там є чого повчитись і запозичити (організація міської влади, транспорт, місцевий бізнес, комунікація між владою і громадськістю, гуманітарна складова розвитку, екологія, інше), бо місцеве самоврядування там з древніх часів Магдебурзького права, і на відміну від Житомира, не було знищене. До речі, Житомир отримав право на самоврядування, що визначалось Магдебурзьким правом ще в 1432 року, раніше інших древніх міст України, наприклад, Києва і Львова. Міське самоврядування на засадах Магдебурзького права проіснувало в Житомирі із незначними змінами більш ніж 400 років, до 1835 року, аж до часу його ліквідації російським царем, коли Житомир опинився під владою «російського двоголового орла». Суттю Магдебурзького права було вилучення міста з-під влади та юрисдикції адміністративних і судових органів держави, наділення його великими власними правами. Місто ставало «вільним». Воно мало власний суд, власні виконавчу і законодавчу влади. Стосунки із центральною владою чітко врегулюванні. Його жителі були не «холопами» чи кріпаками, а вільними громадянами, яких ніхто не міг покарати чи вбити, або ж забрати їх власність окрім як за рішенням міського суду, чого ні в ті часи, ні пізніше ніколи не було ні в Московському царстві, ні згодом — у Російській імперії та в СССР. Завдяки Магдебурзькому праву, житомиряни створили власний орган самоврядування — магістрат. До складу магістрату входило вісім радників із числа найбільш освічених та знаних городян, на чолі яких стояв президент — найвища посадова особа міста, який обирався за спеціальною процедурою (донині зберігся будинок магістрату). Магістрат Житомира, як і в інших європейських містах, що мали Магдебурзьке право, таких як Гамбург, Брюссель, Ліон, Амстердам, наприклад, регулював практично всі сторони життя городян: володіння майном і землею, заняття ремеслом, оподаткування, виконання повинностей на користь центральної влади, охорону порядку та оборону міста, діяльність судових та самоврядних органів. Важливою рисою суспільного життя Житомира було існування вічових зборів, які зберігали риси давньоукраїнського міського устрою й відігравали значну роль у збереженні міських традицій. Завдяки самоврядуванню у місті витав дух свободи, активно розвивалися ремесла і промисли, будувалися млини, винокурні, броварні, процвітало виробництво селітри, поташу, обробка шкір, гончарство, ковальсько-слюсарна справа, процвітали деревообробка, ювелірна справа, будувалися церкви і нові будинки. Самоврядування мало величезне історичне значення у формуванні громади міста, гідності та достатку його громадян, воно заклало глибокі основи вільного житомирського духу, поваги городян до себе, як до особистості, толерантності та свободи, які потім упродовж десятиліть так і не змогли до кінця знищити ні російський царизм, ні тоталітарний радянський режим. Саме цю європейську, та власне й давню справжню Житомирську практику самоврядування і потрібно вивчати та крок за кроком повертатися до неї.

- Віталію Григоровичу, прокоментуйте дуже важливий документ - Програма економічного і соціального розвитку міста Житомира на 2016 рік, з якою можна ознайомитись на інтернет-ресурсі: http://zt-rada gov ua/

- Програма економічного і соціального розвитку міста Житомира досить збалансований, добре підготовлений документ. Власне, і пріоритети на 2016 рік там правильні: «Створення умов для економічного розвитку на інноваційно-інвестиційній основі та залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій, забезпечення належного функціонування та зниження енергозатратності міської інфраструктури, поліпшення екологічного стану довкілля, доступності широкого спектра соціальних послуг, підвищення якості і комфорту проживання мешканців міста». Щодо конкретики, то Програма економічного і соціального розвитку міста Житомира на 2016 рік якраз і охоплює головні аспекти цієї конкретики, важливим розділом якої є також створення сприятливого бізнес – середовища та інвестиційного клімату у місті. Знаю, що є й перші результати у цьому напрямку. Єдине, що я все таки змінив, це поставив би «підвищення якості і комфорту проживання мешканців міста» на перше місце, бо створення умов для бізнесу і т.д. має робитися саме для того, щоб було добре житомирянам, а не абстрактно. Є правда, запитання до розділу «міське будівництво», дуже хочеться, щоб Житомир навіть близько не пішов шляхом Києва, де міське середовище перетворюється в непридатні для проживання кам’яні джунглі. І тут на першому місці потрібна не «містобудівна документація», а безумовне виконання вимог Генерального плану розвитку міста.

- Ваш прогноз. Які фактори, зокрема, події будуть впливати в майбутньому на європейський розвиток міста Житомира?

- Думаю, що, насамперед, це будуть внутрішні фактори. Тобто події, які будуть відбуватися в самій громаді, у місті, яке поступово стає самодостатнім і тим самим цікавим. Так, зовнішній фактор є теж сильним. Тим більше сьогодні, коли Україна веде війну із агресором, що має велику армію і ядерну зброю. А місто Житомир, де знаходиться місце дислокації 95-ї бригади і не тільки її, є фактично воюючим містом. Скільки вже наших хлопців загинуло на цій війні… Та, Росії вже нас не перемогти. Це перше. А друге у тому, що зовнішній вектор розвитку вже задано. Він позитивний для Житомира – децентралізація, збільшення можливостей громади, міської влади, більше ресурсне наповнення бюджету, інвестиційні програми, робочі місця… І тому важливо нинішній позитивний вектор, який, як на мою думку, задає Міський голова, зберегти, не розтворити в популізмі та політичному інтриганстві.

- Красно дякую Вам!

Розмову провела Олена ПІЛЬКЕВИЧ

Сторінки:
Нагору