Оцінюючи стан української шкільної освіти не з чужих слів, а з практики років роботи в галузі та нинішньої депутатської співпраці з освітніми закладами, профільним парламентським комітетом та Міністерством освіти і науки України, народний депутат України Володимир Арешонков висловлює занепокоєння тим, що з року в рік зростає негативна динаміка відносно конкурентоспроможності на освітньому ринку між сільською і міською молоддю. Відповідно, те ж саме відбувається і на ринку праці.

«Сільська школа має готувати своїх випускників так, аби вони відчували себе нарівні з міськими. Наше головне завдання - створити для кожної дитини всі можливості реалізувати свій талант, свої здібності та здобути якісну освіту. Я вживаю слово «наше», бо вважаю себе освітянином і хочу й буду працювати в цій сфері, на даний час опосередковано, в якості народного депутата, і одне зі своїх ключових завдань вбачаю в тому, аби освіта стала стратегічною галуззю в українській державі. Окрема тема – фінансування. Чому суддя чи керівник державної газової компанії має отримувати 100 тисяч зарплатні, а педагог – дві. Чия функція важливіша для суспільства?», - риторично запитує нардеп.

Посилаючись на нещодавно оприлюднені Українським центром оцінювання якості освіти результати цьогорічного тестування, депутат Арешонков розділяє позицію Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич щодо поширення практики впровадження опорних шкіл для подолання очевидного розриву між якістю освіти в селах та містах.

Щодо результатів ЗНО 2016 року, майже третина сільських дітей здають ЗНО з усіх предметів на початковому та середньому рівні, тобто від 1 до 6 балів за 12-бальною системою. У містах же - більше половини дітей - на достатній та високий рівень – від 7 до 12 балів.

- Для сільських дітей потрібно створювати відповідне освітнє середовище з необхідним сучасним обладнанням предметних кабінетів, високим рівнем викладання навчальних дисциплін. Якщо в малокомплектній школі вчитель фізкультури викладає англійську, алгебру і географію, - це знущання над дітьми. Така школа позбавляє дітей майбутнього. Я не поділяю думку «нема школи – нема села», бо з такими школами точно не буде сіл. Сільські діти повинні мати рівні можливості з міськими, і сільські педагоги теж не повинні топити грубок, розповідати на словах, як виглядає комп’ютер і використовувати в якості наочності таблиці 70 – 80 років минулого століття. Повірте, я бачив таке на Житомирщині декілька років тому. Але я противник і масового закриття шкіл. Це має робитись обґрунтовано та раціонально – педагоги мають бути забезпечені роботою, а батьки впевнені, що їхні діти будуть у безпеці, доїжджаючи до іншої школи, та отримають кращий рівень навчання, - говорить нардеп.

Нагадуємо, що цього року на дообладнання опорних шкіл Урядом виділено 200 млн. грн. Також запровадження неурядового проекту розвитку опорних шкіл дозволить залучити для цих потреб кошти іноземних донорів, зокрема, деякі школи будуть профінансовані американським агентством USAID.