ТРА
Понеділок
20
05:50
Курс валют:
$ 26.75, € 31.26

​Зеленському доведеться звертатися по допомогу до Тимошенко?

Володимир Зеленський не дарма так довго не наважувався продемонструвати українцям свою команду. І зробив це лише за три дні до виборів. Бо виявилося, що жодної команди в нього насправді немає. Адже «збірну солянку» з міністра фінансів в уряді Гройсмана (і колишнього радника Януковича) Данилюка, завгоспа міноборони часів Гриценка (який встиг попрацювати в секретаріаті уряду Азарова) Апаршина і лікаря-телеведучого Комаровського назвати командою може хіба що надзвичайно наївна людина.

Враховуючи, що й сам Зеленський лише обіцяє вчитися та розбиратися в проблемах країни, які він, за його власними словами «просто не знає», державу з приходом нового президента може очікувати принаймні кілька місяців невизначеності, некерованості і хаосу. Яким вже зараз не проти скористатися Росія, яка, навіть не чекаючи результатів виборів, оголосила про припить постачати до України вугілля, нафту та нафтопродукти. Показово, що Зеленський, який в ролі Голобородько сміливо «посилав» МВФ, в амплуа кандидата на російські ультиматуми відповідає кволо, обіцяючи тільки «розглянути усі варіанти», ніби не розуміючи, що в Кремлі готові лише на один варіант – капітуляцію.


А ще ж є вимоги і очікування виборців, які розраховують на якнайшвидше вирішення новою владою їхніх проблем. І чи не найпершою з них називають зниження тарифів – тему, яку Зеленський усю виборчу кампанію намагався за будь-яку ціну обходити. Не дивно, адже для її розв’язання потрібні переговори з реальним, а не «кіношним» МВФ, а до них кандидат, як тепер зрозуміло, просто не готовий.


Виборці, які сьогодні поки що підтримують Зеленського, діляться на дві категорії. Тих, хто хоче знести нинішню, корупційну, на їхнє переконання владу, і тих, хто симпатизує самому кандидату. Якщо надії на швидкі зміни не виправдаються, перші підуть від нього одразу, а кількість других почне зменшуватися, бо до видовищ вони все ж таки хотіли б ще й хліба. Разом з популярністю самого Зеленського танутиме й підтримка його й без того віртуальної політичної сили. Як діятиме в цих умовах сам Зеленський?


Найлогічніше було б звернутися по допомогу чи принаймні підтримку до досвідченіших і компетентніших політиків. Тієї ж Юлії Тимошенко. Адже в неї є не лише досвід і знання. Уся передвиборча кампанія Тимошенко будувалася навколо «Нового курсу», який лідерка «Батьківщини» представляла як покроковий план дій нової влади, що почнуться одразу після того, як піде влада стара. Саме такого плану і не вистачає зараз Зеленському.


Він, звичайно, може його просто позичити, як це відбувалося, скажімо, з передвиборчими гаслами, але ж для втілення плану потрібні люди, яких у нового президента, як ми вже побачили, насправді немає. А в «Батьківщини» така команда є, і це ті самі фахівці, які розробляли цей самий «Новий курс». По суті, це та сама урядова команда, яку Тимошенко може привести з собою в уряд, якщо стане прем’єром. І розпочати роботу вона зможе хоч завтра.


Чи може запропонувати Зеленський дляТимошенко роль такого собі прем’єра - прораба після своєї перемоги на виборах? Принаймні, він може спробувати це зробити. Адже він вже робив пропозиції лідерці «Батьківщини» перед виборами. Стати модератором і арбітром на дебатах. Тимошенко, зрозуміло, не відповіла, щоб не грати в чужому «шоу». А ось роль модератора і арбітра, здатного навести лад в Україні, - цілком відповідає масштабу лідерки «Батьківщини».


Інша справа – чи пристане на цю пропозицію сама Тимошенко. Адже в нинішньому парламенті фракція «Батьківщини» хоч і впливова, але зовсім невелика. Сформувати коаліцію, необхідну для створення уряду, Тимошенко, безумовно, зможе, - з її-то вміннями та досвідом. Але для цього треба бути йти на компроміси і коригувати плани змін з огляду на інтереси потенційних партнерів. І це за півроку до виборів, на яких «Батьківщина» має високі шанси. Навряд чи це зараз потрібно самій Тимошенко.


Інша справа – осінь. Адже Україна, як би не намагалися узурпувати владу президенти, залишається парламентсько-президентською республікою. І прем’єр, що спиратиметься на справжню, тверду більшість у Верховній Раді, матиме набагато більше можливостей для проведення справді системних змін. Адже саме уряд формує і економічну, і соціальну політику в нашій державі, готує і виконує проект бюджету. Зрештою, вже під час президентської кампанії Тимошенко закидали, що «Новий курс» має набагато більше спільного з прем’єрською, а не з президентською програмою, і є дороговказом саме для урядових рішень.


Сама Тимошенко вже заявила, що розпочинає парламентську кампанію. Вона наполегливо дистанціювалася від сварок і змагань між кандидатами у другому турі. Наполягаючи, що «Новий курс» готувався не під вибори президента, а для проведення системних змін, яких очікує більшість українців. І саме на його здійсненні вона й планує зосередитися в майбутньому. Тож швидше за все прем’єрство Тимошенко одразу після виборів залишатиметься так би мовити «планом Б» – на випадок, якщо нова влада діятиме надто незграбно, і Україні знадобиться справді невідкладна «швидка допомога».

Олександр Гордієнко

Вчора

18.05.19

15.05.19

Сторінки:
Нагору
закрити
Підтримай ZHitomirNews Натисни "ПОДОБАЄТЬСЯ"