Цьому і іншим питанням партійного і суспільного життя, становленню партійної демократії, взаємодії партій і недержавних організацій був присвячений круглий стіл, який відбувся 27 серпня в Житомирі.

Дослідження такого характеру в Україні проводиться вперше. Результати своєї роботи в Житомирі презентували представники Міжнародного Республіканського Інституту на чолі з модератором проекту Олександром Радченко.



- За роки незалежності ми все ж таки спромоглися виховати в партіях певний рівень демократії. – сказав Олександр Віталійович, - Правда, це ще не рівень партій західного зразка. Як правило, наші партії збираються під лідера і для досягнення його результатів. Класична партія – люди збираються самі для того, щоб реалізувати власні інтереси. Лідер є людиною яка лиш проголошує і відстоює інтереси цих людей. А у нас все перевернуто з ніг на голову. Але у партійних організаціях вже розуміють, що потрібно проводити внутрішньопартійні вибори, праймериз. А щоб завоювати прихильність людей, життя партії повинно вибудовуватись через демократичні процедури. Перш за все це проявляється в відстоюванні конкретних інтересів людей, а не інтересів Віктора Федоровича, Юлії Володимирівни чи Віктора Андрійовича.



Позитив проведеного дослідження – всі партійні лідери не центрального рівня, партійні функціонери всіх рівнів – за внутрішньопартійні вибори. За відкриті списки, за демократичні процедури в партіях. За взаємодію партій з громадськими організаціями. Це ще не реальність, а бажання, необхідність змін, яка визріла у партійних функціонерів. І це принципово! Люди готові працювати по – новому. Накопичується критична маса, яка примусить нас вийти на новий рівень розвитку суспільства.



Виявлений негатив – партії і недержавні громадські організації бояться одне одного. Партіям люди не довіряють, і ця недовіра дуже велика.

Я б сказав, величезний негатив, який виявило дослідження – в нашому суспільстві є велика кількість неурядових організацій які нібито створені для відстоювання інтересів людей. Але ж насправді, це штучні утворення. Партії, для того, щоб не «світитись», що це партійна діяльність, подають її під соусом громадської діяльності, громадської організації. Справжня громадська організація вирішує інтереси своїх членів. А ці утворення вирішують інтереси сторонніх людей, або сторонніх партій, їх лідерів.



На превеликий жаль на сьогодні в Україні це дуже поширене явище. На заході теж є громадські організації, які співпрацюють з політичними партіями. Але вони це роблять відкрито і прозоро».

На знімках – під час проведення «круглого столу».