В Україні відсутній контроль трансгенності продуктів, що пропонують нам магазини, маркети та ринки

Чим ми, українці, кращі жителів країн Західної Європи чи США, щоби хтось мав уберігати нас від споживання продуктів із надмірним вмістом генетично модифікованих організмів? Подібне запитання ставить собі, певне, кожний, хто знає про наявність у торговельній мережі західних країн товарів, промаркованих: "Містить ГМО", але не може знайти бодай одну упаковку хоча б одного продукту з таким же написом на прилавках України. Дивна річ, чи не так?

не Контроль, а фікція

Натомість маємо суцільні написи "Без ГМО". Їх донедавна клеїли буквально на всі продовольчі товари, включаючи й звичайну воду та... горілку. Оманливу запопадливість власників торговельних мереж дещо вгамувало МОЗ України, яке у листопаді 2010 року таки затвердило Перелік харчових продуктів, стосовно яких здійснюється контроль з вмісту ГМО.

До цього Переліку входять наступні продукти: соя, кукурудза, картопля, томати, кабачки, диня, папайя, цикорій, цукровий буряк, ріпак, льон, бавовна, пшениця, рис і все, що з них виробляють чи виробляють із застосуванням їхніх добавок, а також – продукти дитячого харчування, дієтичного споживання, закваски, дріжджові культури та продукти, що їх містять.

Начальник сектору молекулярно-генетичних досліджень ДП "Житомирстандартметрологія" Наталія Бондарець констатує, що, незважаючи на зазначений Перелік, інше чинне законодавство, наявність генкомпонентів у продуктах харчування цілком залежить від... доборосовісності їх виробників.

Спеціальна постанова КМУ від 13.05.09 №468 "Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг" стосується винятково етикетування та передбачає покарання за немаркування харчових продуктів, що містять ГМО понад 0,9%, у вигляді вилучення цих продуктів з обігу.

Залишається тільки з'ясувати: яким чином можна виявити перевищення вмісту ГМО в товарах торгівлі, якщо ніхто їх щодо цього не перевіряє?

Усі перевірки, що здійснюються в Україні, зводяться до з'ясування наявності протоколів випробувань на вміст ГМО. Якщо такі протоколи супроводжують продукт, то цього, на думку контролерів, цілком достатньо для його реалізації.

А чи напис "Без ГМО" відповідає вмісту генмодифікованих компонентів – це нікого не обходить.

У серпні виповниться два роки з початку функціонування при ДП "Житомирстандартметрологія" спеціальної акредитованої лабораторії з випробувань на вміст ГМО. У перші місяці 2010 року працівники лабораторії з власної ініціативи взяли близько двох десятків зразків ковбас з прилавків магазинів Житомира і у половині з них виявили перевищення 0,9% вмісту ГМО.

Однак зазначена лабораторія не має повноважень контролювати якість продуктів, що на прилавках. Робити це повинно обласне управління у справах захисту прав споживачів. Проте на перевірки товарів щодо ГМО держава ще не виділяла управлінню жодної копійки...

Слово "контроль" у затвердженому МОЗ "Переліку харчових продуктів, щодо яких здійснюється контроль вмісту генетично модифікованих організмів", передбачає лише перевірку зразків продукції, наданих лабораторіям самими виробниками, до того ж, виробники самі визначають, коли і що везти на перевірку.

Наталія Вікторівна розповіла, що один із виробників привіз проби двох крупних партій сировини для виготовлення молочного продукту, вміст ГМО в одній з яких становив понад 10% (!).

Виробник розрахувався за випробування, подякував і сказав, що тепер знає, якому з двох постачальників сировини відмовити у співпраці...

Якому?

Совість – категорія матеріальна?

Було б наївно сподіватися, що підприємець відмовить постачальникові дешевої і шкідливої для людей сировини та надасть перевагу безпечному для споживачів, проте дорожчому її аналогу, наперед відаючи, що вміст ГМО у виробленому ним продукті ніхто ніде не перевірятиме. Це означало б свято вірити в те, що совість стала домінантою у людських відносинах.

Слово "совість" російською – "совесть" – трактується, як "соответствие вести", яку надсилає Творець кожному з нас, як людині, при нашому народженні. Ми часто говоримо іншому: "Май совість!" – чужа невідповідність вісті Всевишнього завжди помітніша, ніж власна.

З часів Адама і понині людина мало що зробила для збільшення своєї відповідності задумові Творця. На жаль, ні індустріалізація, ні приналежність до так званого цивілізованого світу не наблизили нас до заповітного ідеалу.

Людство вже давно зробило ставку не на совість, а на контроль. В Англії, наприклад, ввійшло в побут цілком реальне застереження: "Не плюй додолу – у нашій базі даних є твій генетичний код". У них більше порядку тільки завдяки мережі відеоспостережень, що буквально – на кожному кроці...

У Радянському Союзі, де постулати морального кодексу будівника комунізму втлумачували у свідомість усіх: від дитсадівських малюків до стариків у спецпансіонатах, також зрозуміли, що совість, насправді, є матеріальним, а не моральним поняттям, та вимушені були повернути кондукторів у громадський транспорт... Зауважимо: йшлося всього про 3-копійчані проїзні квитки...

Якщо у підприємця є можливість одержати кількасотвідсоткові прибутки, то, констатував К.Маркс, він піде на будь-який злочин. Цю аксіому класика, попри діаметрально протилежне до нього ставлення, ніхто досі так і не спростував.

Українські підприємці, які виробляють продукти харчування, не мають жодного ризику бути викритими, якщо вміст ГМО у їх продукції зашкалюватиме. Достатньо мати кілька кілограмів сировини безпечного аналогу для одержання бажаного протоколу випробування. І все. А діючій у нас системі контролю за ГМО достатньо, аби цей протокол був у реалізатора товару. Сам же товар щодо фактичного вмісту в ньому трансгенів залишається поза контролем.

Влада за визначенням виключає потребу контролю продуктів на прилавках, оскільки досі ще не має рішення стосовно різниці в ціні товарів із вмістом ГМО понад 0,9% порівняно із їх чистими аналогами, як це зроблено в інших країнах.

Контроль вмісту ГМО в продуктах неможливий і у приватному варіанті. Безперечно, кожен з нас має право купити ту ж ковбасу і за власні 623 грн. одержати протокол випробування її стосовно трансгенів. Але навіть тоді, коли ваші підозри щодо перевищення вмісту ГМО підтвердяться лабораторно, однак суд не зможе відшкодувати вам витрати за рахунок недобросовісного виробника – ця норма відсутня в українському законодавстві.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров під час однієї із прес-конференцій зізнався, що не довіряє продукції Бесарабського ринку. А тому власноручно копає грядку і вирощує на ній овочі та порадив кожному українцеві робити те ж саме.

На запитання автора цих рядків, чому б не контролювати належно якість продуктів харчування і в такий спосіб дбати про безпеку харчування українців, Микола Янович відповів, що для цього потрібні великі кошти.

Скільки? Отих понад 90 млн.грн., що йдуть щорічно з Держбюджету на "кишенькові" витрати нардепам у розрахунку по 200 тис.грн. кожному (окрім зарплати) – вистачить хоча би для епізодичних перевірок товарів супермаркетів щодо їх трансгенності?

Буде замало? То що, крім браку совісті, заважає скасувати надмірні пільги всіх інших посадовців, фінансування яких з державної казни виглядає винятковим блюзнірством на тлі пояснень про бідність Держбюджету?

Для довідки: про біфштекси на грядці

З часу появи першої трансгенної у світі культури – томатів у США у 1994 році – і до сьогодні ставлення до ГМО різко поляризується. Прихильники генної інженерії, насамперед, відповідні транснаціональні корпорації вбачають у ній панацею мало не від усіх бід землян. Генетичне конструювання дозволяє вмонтовувати ген будь-якого організму в інший організм: в рослину – ген людини і навпаки, вже є засухостійкі лінії кукурудзи із геном скорпіона, томати із геном жаби. Є прогнози, що в найближчі роки з'явиться банан із вакциною: можна буде їсти і щеплюватися від хвороби одночасно...

З іншого боку – з табору опонентів ГМО – дедалі гучніше лунають застереження щодо можливих непередбачуваних негативних наслідків. Понад 2 тис. учених світу підписалися під відозвою до урядів держав з вимогою ввести мораторій на використання ГМО у харчуванні.

У США, де ГМО – найбільш поширені, безплідним є кожний третій, у Росії – кожний шостий. При обстеженні американського малюка, який з невідомих причин почувався зле, в його організмі було виявлено... ген картоплі.

У Росії в 2005 році тричі проводили один і той же експеримент: 10% раціону самок пацюків становило соєве борошно з м'ясокомбінату, що йшло на виробництво ковбаси. Самок кормили таким раціоном за 2 тижні до запліднення і до кінця лактації.

Кожного експерименту одержували один і той же результат: більше половини новонароджених пацюків були мертвими, інші були у 1,5-2 рази менші за контрольну групу і безплідними.

Вчених вразила поведінка самих самок. Вони залишали новонароджених напризволяще, викидали їх з гнізда і загризали разом з іншими пацюками.

Вчені наголошують на абсолютній неможливості контролю поведінки ГМО. Трансгенні сільгоспкультури запиляють звичайні свої аналоги і унеможливлюють їх власну репродуктивність. Якщо зруйнований енергоблок АЕС можна закрити саркофагом, то випущену у водні простори модифіковану рибу не покличеш назад...

Можливо, висловлюють надію помірковані мужі, людство ще не до кінця відчинило ящик Пандори, і ми таки маємо шанс встигнути його замкнути?

Антон БЕЗДІТКО

Автор статті: Антон БЕЗДІТКО

За матеріалами: Газета "Місто"