Житомирський міський благодійний фонд Михайла Заславського реалізує в Житомирі цікаві мистецькі проекти. В минулу пятницю, 5 лютого, в філармонії відбулась музична вистава "Розповіді з Брами" - моноспектакль польською мовою. Його на суд житомирського глядача представив Центр "Brama Grodzka - Teatr NN" із Любліна.


Життя, кохання, смерть, мрії про щастя - цими посилами наповнена героїня вистави, молода жінка, єврейка Тойбеле, яка тільки що поховала свого чоловіка.

Відчуття смутку, навіть горя від нерозділеної любові до тої ж красивої Тойбеле – у місцевого бідного вчителя. Якого якби і нема за що любити.

Кохання у жінки вимагає нечиста сила, теж персонаж вистави – Демон.

Сюжет, написаний лауреатом Нобелівської премії Ісаком Зінгером, і зіграний на сцені одним актором Вітольдом Домбровським, зачіпає потаємні струни душі, хвилює - це мистецтво високої проби!

Злий дух, Демон, в образі людини в бідній домівці молодої Тейбеле зявився після опівночі. Сказавши хто він, інтелігентно, але наполегливо почав примушувати жінку до інтимних відносин - супротив – «я заміжня». Демон – «я йшов рядом з тобою, коли ти хоронила чоловіка. Зараз черви їдять його ніс..»

Шок. Безвихідь живої людини - поруч з все можливістю і вседозволеністю. До кого прихилитись, хто захистить? Бідний сільській вчитель, який безтямно в неї закоханий і всюди ходить за нею? Якого знесилило важке життя і тягар кохання до неї? Ні, він ніколи всерйоз не сприймався Тойбеле.

Ночі з демоном. Страх. Розмови, психологічна адаптація. Він зявлявся кожну середу, опівночі. Спілкування, розкривався перед нею як особистість. Жінка вже чекала зустрічей з Демоном, прийшла любов.

Земною цю історію, цей сюжет робить те, що невмируща зла сила простужується і починає кашляти, хворіти. В останню зустріч у Демона була висока температура. Жінка дуже хотіла, щоб він одужав, але вона не знала як лікувати нечисту силу. Її коханий помер. Вона так подумала, бо він вже не прилітав в її домівку через закрите вікно в наступну і інші середи.

…Ніхто не звернув уваги, і Тойбеле теж, що в цей же час сильно захворів сільський вчитель. Він не ходив, і в один день помер. Коли декілька чоловік несли його труну біля домівки Тейбеле, щось заставило її глянути у вікно, а потім примусило вибігти на вулицю. І приказало, вдруге за короткий час, йти за труною з мерцем.

Письменник Ісак Зінгер більше через підтекст, через вибудову матеріалу показує долю дійсно головного персонажу цього твору – долю вчителя. Він був дуже добрий, але цього було мало, щоб на нього звернула увагу жінка, жінка його життя - Тойбеле.

…Під невиносним тягарем своєї любові він якимось чином зміг стати тим, кому важко відмовити...

ЖИТОМИРЯНИ ВДЯЧНІ ФОНДУ МИХАЙЛА ЗАСЛАВСЬКОГО.

За цей філософічний спектакль, за те що в Житомирі реалізуються інші цікаві проекти. Це вже не перший запрошений театр, який показував свої вистави на житомирській сцені.

…Можливо, легенда, яку описав письменник Ісак Зінгер трапилась саме в Любліні. Звідки і приїхав Teatr NN. В цьому місті проживала велика єврейська община. Століттями ці люди жили в Любліні, важко працювали, любили, народжували дітей, мріяли про щасливе майбутнє. У них його забрала війна – всі ці люди були розстріляні.

Про це під час прес – конференції сказав актор і віце – президент Центру «Brama Grodska – Teatr NN» Вітольд Домбровський. Він наголосив, що працівники центру багато роблять для того, щоб повернути місту втрачений з тими людьми великий духовний, культурний, національний, історичний пласт, який був помітною і невідємною частиною життя міста Любліна. Розшукуються їх прізвища, фотознімки, збираються спогади людей, робляться архіви, створюються театральні вистави в яких документальні історії переплітаються з літературною вигадкою. Місту повертається пам'ять, яку не треба забувати.

Координатор гуманітарних проектів Житомирського благодійного фонду Михайла Заславського Микола Гоманюк сказав, що їх «мета - ознайомити жителів Житомира з цікавими театральними колективами. Підтримуємо талановиті житомирські колективи.
Фонд Заславського реалізує проект «Жива історія». Вивчається минуле, історія нашого древнього Житомира, конкретні історичні події, їх учасники.

Це важливо, тому що без вивчення, збереження надбань нашої історії, без осмислення минулого, ми не зможемо реально оцінити сьогодення і рухатись в майбутнє. І тому за матеріалами «Живої історії», силами житомирських акторів, ми плануємо зробити театральну виставу.

Польський театр вивчає єврейське минуле Любліна, започаткований проект по вивченню українського - історичного, культурного пласта в цьому воєводстві. Робота ведеться і по інших напрямках. Вони відтворюють те, що було втрачене – національне, культурне, духовне розмаїття їх міста, їх краю.

Майбутня житомирська вистава – це велика кількість інтервю людей різних поколінь, яким було місто Житомир перед війною, під час війни. В ближчі до нас роки і сьогодення».

Влад Башинський