Влада в умовах кризи діє не професійно. ФОТО

Вчора в Житомирі відбулась зустріч з журналістами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко.
Це була розмова професіонала, про кризу в світі і Україні. Непідготовленій людині не просто зрозуміти всі викладки, але навіть в приведених порівняннях видно, що ситуація, в якій знаходиться наша економіка, держава, м’яко кажучи, загрозлива. І коли, і чим все це закінчиться – невідомо.
Приведемо статистику, яка розповість про стан нашої економіки, а також про результати діяльності банків України за п’ять місяців 2009 року. Ознайомимо вас з думками відомого фахівця щодо ситуації, яка склалась в банківській системі і економіці нашої держави.
За п’ять місяців 2009 року індекс промислового виробництва склав – 68,1% (у 2008 році – 108,1%).
Станом на 1 червня поточного року обсяг активів банківської системи становив 863,0 млрд. грн., зменшення з початку року склало 63,1 млрд. грн..
Скорочення коштів клієнтів банків – 44,6 млрд. грн. Власний капітал банківської системи України зменшився на 2,3 млрд. грн.. і за станом на 01.06.09 становив 117,0 млрд. грн..
З початку року банки отримали збиток у розмірі 7,1 млрд. грн., (2008 – прибуток в 4,3 млрд. грн.)
Із сказаного, навіть недосвідчена у всіх тонкощах людина, може зробити висновок, що справи в банківській системі і економіці помітно погіршились.



А ось думки щодо ситуації в державі Олександра Сугоняко:
«Перше, що я хотів би сказати, що українська фінансово – економічна криза відрізняється від кризи в США, а також в країнах Західної Європи, - наголосив Олександр Анатолійович. - Там криза від банків і фінансових установ прийшла в економіку. В банківських активах значну частину складають цінні папери. Їх вартість різко упала на фондових ринках, активи обезцінились. Саме через це і прийшли проблеми в галузі економіки. І тому падіння на 6% обсягів виробництва в Німеччині, в Англії на 2%, зниження і в інших країнах.



У нас ситуація зовсім інша. Ключова проблема нашої економіки в негативному торговельному сальдо, яке склалося на кінець 2008 року – це мінус 13 млрд. грн.
Вихід із банківської кризи лежить за межами банківської системи. І якщо ми хочемо, щоб банківська система вийшла з кризи, і наші депозити і рахунки в банках не були втрачені, ми мусимо думати про відродження економіки. Іншого шляху просто не існує.
За 5 місяців інвестиції в засоби виробництва зменшились на 40%. Зниження експорту – 36,6%, імпорту – 46,6%, оборот роздрібної торгівлі – 15%, реальна заробітна плата зменшилась на 10%”.



Журналіст Житомир ньюс запитав банкіра, за яких підстав вже третій день „падає” гривня і укріплюється долар США.
Олександр Сугоняко відповів, що „одна з причин недостатня пропозиція долара, яка спостерігається на валютному ринку. Саме через це і зростає ціна на долар. Нестача долара пов’язана і з газовими проблемами, і тим, що деякі компанії виходять на ринок, щоб купити валюту для погашення своїх боргів. І цей процес впливає на коливання курсу гривні”.



Журналісту Житомир ньюс вдалось поставити ще одне запитання: „Який орган влади, установи, лідери своїми діями найбільш негативно впливають на стан нашої грошової одиниці. І чи несуть вони за це відповідальність?”
Як сказав банкір, йому дуже сподобалось це питання.



А ось його відповідь:” Що можна робити коли Верховна Рада приймає законопроект, націлений на те, щоб боржники не обслуговували свої борги перед банками?! Ми навіть виступили з ініціативою вирахувати людей, які не спроможні віддавати борг. Мова про категорію позичальників, у яких одна квартира і вона в заставі. Проблеми з поверненням отриманих коштів, тому що людина стала безробітною.
Таких людей треба вирахувати і викупити їх борги. На це держава може потратити 1-2 млрд. грн., тому що таких людей небагато. Це і для банків полегшення і зняло би соціальну напругу.
Але ж кого захищає законопроект – у громадянина вісім квартир в заставі, а парламент приймає законопроект – не треба повертати. Або повертайте по 5.05, а хто візьме на себе різницю в ціні?



Прийняли законопроект щодо іпотечної застави, щоб вона не реалізовувалась банками. Слава богу, 21 травня Президент наклав вето на цей закон. А за його голосували всі партії і фракції, всі хотіли взяти участь в популістській дії.
І якщо ті, хто взяв кредити, не повертають їх, а кредитний портфель це більше 100 млрд. грн.., то як тоді повернути людям їх депозити? Де на це взяти кошти?
Уряд. Я думаю, що те, що в 15 банках запроваджена тимчасова адміністрація, в половині з них це зроблено завдяки агресивній інформаційній політиці, яку проводив уряд і керівник уряду. Називаючи одні банки поганими, не те вони роблять, і одразу після цих заяв люди тікали з цих банків, забирали депозити.
Наступне – місцеві бюджети забрати з усіх банків і віддати до державних банків! Потім - державні компанії повинні забрати гроші у приватних банків і віддати державним. Можливо, щоб дати кредит „Нафтогазу”.
Але якщо це не зробити поступово, на протязі півроку – рік, то в такому випадку будь який банк відразу „лягає”.
Це елементарні речі, а дії з боку уряду були несерйозними.



Якщо взяти адміністрацію Президента, то вона так само, в частині, що стосується тої „свистопляски” на валютному ринку, навколо Національного банку, була джерелом політичних дій проти банківської галузі.
Якби всього сказаного не було, то глибина нашої кризи була б значно меншою.
Скажу що жодна державна структура не проявила себе належним чином в час кризи. Вони всі виявилися непрофесійними. За 9 місяців ми не знаємо причин кризи, вони не названі. Бо ці причини в самих суб’єктах влади. Вони не можуть самі себе називати, причому вони, насправді, не знають, що говорити. А якщо не визначені причини, ознаки, параметри кризи, то тим більше вони і не скажуть, як виходити з неї.
І це найстрашніша річ! Інші країни розробили свої антикризові заходи і програми, і їх реалізують. У нас же, на жаль, на економічну кризу наклалась політична. Це криза світогляду і моралі. І тому ми ф продовжуємо вовтузитись, не помічаючи світло в кінці тунелю”.
Олександр Сугоняко торкнувся багатьох тем і гострих проблем нашого життя.