ПІШОХОДИ АТАКУЮТЬ ЖИТОМИРСЬКІ АВТОМОБІЛІ...

Напередодні Світлого Христового Воскресіння християни готувалися до свята. Вони не тільки постили, але й очищалися духовно.

Але, як виявиляється, не усім мешканцям нашого міста було до снаги утриматися від гріха навіть у страсну п'ятницю... 2-го квітня, серед білого дня, в Житомирі трапився резонансний випадок дорожнього шахрайства, жертвою якого, теоретично, міг би стати кожен водій. Схема "розводу" проста - на капот або ж задній бампер твоєї машини ні з того ні з сього "падає" пішоход, заявляючи при цьому, що ти його збив. І це, незважаючи на те, що швидкість руху автомобіля не перевищувала і одного кілометра за годину. Варіації "лженаїзду" бувають різні. Їх мета - виманити якомога більше грошей у переляканого та спантеличеного водія.

В ТАКІЙ СИТУАЦІЇ СКЛАДНО НЕ РОЗГУБИТИСЯ...
Саме за таким сценарієм, за розповіддю читача газети "Місто", житомирянина Володимира, власника автомобіля Hyundai Santa Fe, і розгорталися події поблизу міської поліклініки, що на Польовій. Як з'ясувалося згодом, на теренах нашої області Державтоінспекція до цього часу не фіксувала випадків, коли пішоходи зумисно імітували наїзд на них з метою вимагання грошей від водія.

Але, якщо ДАІвці безпосередньо не стикалися з подібними випадками, зовсім не значить, що їх не було взагалі, оскільки, як і у випадку з Володимиром, сторони конфлікту, швидше за все, з'ясовували стосунки без виклику ДАІ. Володимир при цьому залишився без 150 гривень та чималої кількості нервових клітин. Як виявилося, помилка водія, який повністю упевнений у своїй правоті, - намагання самотужки залагодити конфлікт без виклику компетентних органів.

Розповідає Володимир:
- Минулої п'ятниці близько опівдня я привіз дружину до поліклініки. Поки дружина перебувала у приміщенні, я її очікував у машині, припаркувавшись у пішохідній зоні поблизу телефонних автоматів. Зважаючи на те, що дружина мала вже виходити з поліклініки, я вирішив заїхати заднім ходом на заасфальтовану ділянку, яка розташована зі сторони дитячого відділення. Завівши мотор, я помалу почав здавати назад. Поруч з машиною, приблизно в декількох метрах, стояла жіночка і розмовляла по телефону. Коли ж я почав здійснювати рух, вона неочікувано зробила декілька кроків у напрямку мого багажника і, вірогідно, вдарила по ньому рукою, імітуючи зіткнення.

Почувши сильний звук удару, який неможливо спричинити, скоївши рельне зіткнення з пішоходом на такій малій швидкості, я одразу ж зупинився і вибіг з машини. В цей же час "постраждала" вибігла на середину тротуару, ближче до тролейбусної зупинки, і немов би за завчасно підготовленим сценарієм почала кричати, що її збили, що у неї всі руки й ноги у синцях, що тиск піднявся, що їй треба їхати забрати сумки з вокзалу, пекти паски, а вона внаслідок того, що її "збили", стала повністю непрацездатною... Винуватцем усіх її нещасть був я! Жіночка одразу ж стала записувати номерні знаки моєї машини, погрожуючи кримінальною відповідальністю. Коли ж мова зайшла про те, що необхідно викликати ДАІ, "постраждала" дещо заспокоїлась із погрозами, після чого стала натякати на те, що її, для початку, влаштували б 100 гривень та купівля мною необхідних їй ліків.

Зрозуміло, що з тролейбусної зупинки збіглися люди: ніхто конкретно нічого не бачив, але ставлення до мене було вороже. Дуже неприємно, коли тебе звинувачують, не розібравшись, тільки за те, що ти водій! Справедливість пішоходів, очевидно, не цікавила...

У такому емоційно-напруженому стані я й прийняв умови "потерпілої" - дав їй 100 гривень, завів у лікарню, де їй зміряли тиск. Лікар навіть посміхнувся, коли жінка, років 55-ти, сказала, що у неї нормальний тиск - 120 на 80. Апарат показав 160 на 100 - виходило, що я винуватий у тому, що в жіночки проблеми з тиском... Показати свої синці та ссадини вона відмовилась. Довелося їй купувати таблетки та везти на автовокзал, а потім підвозити додому.

Чому я не викликав ДАІ? Та просто злякався того, що інцидент трапився у пішоходній зоні, а не на проїжджій частині. До того ж, мабуть, піддався психологічному тискові обурених пішоходів та самої "потерпілої", яка примусила мене діяти за її сценарієм...

ЛЮДИНІ, ЯКА ВПЕВНЕНА У ПРАВОТІ СВОЇХ ДІЙ, - БОЯТИСЯ НІЧОГО!

Справді, тут можна довго розмірковувати над тим, що водій порушив Правила дорожнього руху, виїхавши на тротуар, де його, вірогідно, вже очікував скандальний пішохід. Але хіба у водія була альтернатива - парковок біля поліклініки немає! Питання, як бачимо, дискусійне... І все ж, як правильно діяти водієві у ситуації, коли "ти виноват лишь тем, что хочется мне кушать?".

Ситуацію коментує в.о. начальника УДАІ УМВС України в Житомирській області Іван Прохоренко.
- Для того, щоб захистити свої права, водієві, у першу чергу, необхідно викликати на місце ймовірної пригоди працівників ДАІ. Тим більше, якщо він упевнений у своїх діях під час руху. Запевняю, що орган дізнання або ж слідства на одному з етапів розслідування інциденту обов'язково визначить, як себе поводили учасники пригоди, як водій, так і пішохід.

Під час відтворення обставин пригоди та більш детального спілкування з її учасниками, свідками компетентні працівники міліції визначать, хто плутається у свідченнях та каже неправду. Впевненому у своїх діях водієві боятися нічого, а от шахраєві-пішоходові зустріч із правоохоронцями небажана - викриття його шахрайської схеми загрожує кримінальною відповідальністю. Саме тому вимагання грошей в обмін на невиклик міліції має бути для водія додатковим стимулом для виклику працівників ДАІ. Можливо, саме завдяки цьому інші водії не потраплять у подібну халепу.