БЕР
Четвер
28
14:31

Ірина Ярмоленко: Гендер – чия битва?

​Під егідою президента Франції Е.Макрона в Страсбурзі пройшов “Всесвітній форум за демократію: Гендер – чия битва”. В заході взяли участь близько 1000 гостей з понад 50-ти країн світу. Українська делегація склала близько сотні стейкхолдерів питання рівних можливостей для усіх. Це були і представники різних ГО, Асоціації міст України, офісу Рад Європи в Україні, УШПС, депутати різних рівнів місцевих рад, члени Парламенту та інші. Зокрема, Житомир на Форумі представила депутат Ірина Ярмоленко та громадський діяч, політикиня Тетяна Пашкевич.

На Форумі йшла мова про деталі гендерно незбалансованого суспільства і світові виклики, пов”язані з цими проблемами. Можна сказати це був захід, на якому представники з усього світу “звірили годинники” щодо шляхів вирішення наболілих гендерних питань, обмінялися думками та досвідом, і поїхали на місця працювати далі.


Велику низку часу провідні світові експерти обговорювали питання стереотипів, сексизму-ейджизму, позитивної дискримінації(квот для жінок у виборчому законодавстві), домашнього насильства та польського кейсу щодо прав на аборт, а в цьому ключі і ширше питання участі, зокрема, церкви та релігійних організацій у питанні підтримки активної участі жіночої частини населення в розвитку держав. Таккож на заході більш детально висвітлювали інструменти адвокасі кампаній(#MeToo та #WhiteRibbon, #HeforShe), а також обговорювали шляхи захисту та можливості протистояння агресивним закидам щодо феміністичних рухів. Для більш ефективного сприйнття інформації організатор Рада Європи обрав різні форми взаємовпливу: лаби, круглі столи, розповіді реальних історій, рольові моделі, навіть музику та пісні.


Про кілька важливих думок, які я зафіксувала для себе, читайте нижче:


КВОТИ

Гендерне квотування хоч і крок штучний, але важливий в законодавствах країн під час виборчого періоду. Відповідні закони та реалізація їх сприятимутимуть залученню жінок до політики. Про це багато говорили Державна міністерка Франції з питань гендерної рівності Марлен Шіаппа; Міністерка юстиції Іспанії Долорес Делгадо; фламандський Міністр праці, економіки, інновацій та спорту Філіпп Маутерс; заступниця голови Департаменту гендерної рівності Міністерства охорони здоров’я та соціального захисту Швеції Леніна Фреіденвол; постійний представник Канади в Раді Європи Алан Бовман; Віце-Президентка Ради Європейського банку розвитку Роза-Марія Санхез-Єбра Алонсо та інші під час панельних дискусій в головній залі Рад Європи.


Зокрема, йшлося про те, що коли будуть йти закиди про якість жінок-політикинь, то в ці моменти необхідно ставити і питання ефективності і якості політиків-чоловіків.


Часто і в українському Парламенті є ряд показових прикладів нардепів чоловічої статі, які невідомо, як там опинилися: незнання елементарних норм Конституції, бійки в залі, брутальні образи, вживання сумнівних речовин. А ось жінок, хоч і 12% у нашому Парламенті, а в міській раді 19 %, але за результатми своєї роботи та активної позиції, складається враження, що їх не так і мало у Верховній раді та нашій міській політиці. В Україні, хоч і прийнята норма про позитивну дискримінацію під час формування виборчих списків – не менше 30% осіб однієї статі, все ж постановою Кабміну вона нівельована. Тому найближчим часом постане питання затвердження цієї норми, як обов”язкової. До речі, єдина партія в Парламенті виконала цю норму, і отримала усі держвні фінансові заохочення. Ось така мотивація для лідерів інших партій, і місуевих також, які ще не усвідомили позитивної участі жінок в суспільно-політичному житті країни. Хоча далеко не всі жінки поки готові долучатися до цієї нелегкої праці.....


БУЛІНГ ТА БОРОТЬБА З НИМ

Сексизм, ейджизм, стереотипи та булінг в соціальних мережах та медіа - одні з причин небажання жінок брати участь жінок в політиці, про це йшла мова на Форумі, й про це багато з нас знають на практиці. Зневажливе ставлення до жінки у суспільстві, проблема жіночої солідарності, погрози – це ще не весь перелік, з яким стикається жінка, яка йде до політики.


Широкого розголосу набуває зараз проблема булінгу. Під даним терміном, який пішов від англ. Bully - залякувати, цькувати, задирати, - розуміють прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, погроз, морального приниження.


В системі цькування (булінгу) вирізняють три сторони: жертви, нападники та свідки. Вплив цькування відбувається на всі три категорії. Зокрема, український дослідник булінгу Богдан Петренко зауважував, що цькування є зменшеною копією терористичного акту — у ньому є прямі та непрямі жертви, насилля та інформаційний ефект, а його мета — не лише вплив на безпосередню жертву, а й формування відповідних моделей поведінки з боку всієї групи, у тому числі й свідків.До причин, які призводять до формування булінгу належать: людська нерівність, нетолерантність суспільства (у тому числі й суспільні стереотипи), сімейне виховання, формування ієрархії в колективі, ставлення до насилля у самому суспільстві.


Тому там в Срасбурзі разом з колежанками з Ірпіня Анастасією Попсуй та з Харкова Марією Мезенцевою депутат міської ради Ірина Ярмоленко та активіст Тетяна Пашкевич багато обговорювали питання цькування та стереотипних брутальних коментарів з боку хейтерів саме на жінок-політикинь.


За ці дні жінки-лідерки і напрацювали список пропозицій, які можна було б реалізувати спільно зі стейкхолдерами. Зокрема, і з НДІ, який веде глобальну кампанію #НеЦінаПолітики #NotTheCost, яка підтримує політично активних жінок, що піддаються різним видам насильства через їх політичну діяльність. Мова йде про форум у березні та воркшопи, місією яких буде підтримка жінок та чоловіків в політиці(або тих, хто туди планує йти), надання практичних порад через реальні історії з попереднім напрацюванням пропозицій до законодавства спільно з експертами.


Лише кілька прикладів, які вудбулися на світовій арені через дану проблему булінгу. Джуліа Банкс, австралійська парламентарій, адвокат відмовилася від мандату через цькування, депутатці британського Парламенту Джес Філіпс в коментарях погрожували згвалтуванням та писали брутальні образи, тисячі жінок через свій прикрий досвід та неприємні історії в різних сферах життєдіяльності долучилися до різних рухів проти насильства Me Too, White Ribbon, He for She.


ТРЕНДОВІ АДВОКАСІ КАМПАНІІ

На Форумі акцентували увагу про глобальні адвокасі кампанії. А саме, про глобальний рух «HeForShe», запущений за підтримки Організації Обєднаних Нації. До слова, презентація руху в Україні відбулася в березні цього року Анастасією Дивінською, головою ООН-жінки в Україні. Селебрітіс кампанії – “Піанобой” та його син Лев. Ціль - залучення хлопців і чоловіків як агентів змін, які борються проти негативних наслідків гендерної нерівності, якої зазнають дівчата та жінки. В загальному ж йшла мова на світовому форумі про те, що ця кампанія має набути нового оберту: потужнішого, масштабнішого, яскравішого.


Схожою адвокасі кампанією на попередню є також рух “WhiteRibbon”. На Форумі був окремий стенд щодо цього та стейхолдери, які роздавали значки - білі стрічки. WhiteRibbon - найбільший у світі рух чоловіків і хлопчиків, які працюють над подоланням насильства щодо жінок. Білу стрічку можуть підтримати усі неприбуткові організації, які працюватимуть в напрямку боротьби з різними формами дискримінації жінок, будь-де, чи то в садочках, школах, медичних установах, в бізнесі та пулічних установах. Даний блог виходить як раз у рамках 10денної кампанії проти насильства жінок. Як раз, за співпадінням акція #WhiteRibbon пройшла вже і в українському Парламенті вже 4 грудня. Її модератори – Вероніка Мудра та Іва Хайтеса.


Що швидше чоловіки зрозуміють важливість та значущість розбудови суспільства рівних можливостей, тим швидше соціальна справедливість стане реальністю і економічною перевагою для усіх.


Ще одна світова адвокасі американська кампанія, хештег та соціальна акція-флешмоб, що бореться проти насильства і домагань Me Too (#MeToo, з англійської — «Я теж»). Жінки, що стали жертвами сексуального насильства, розповідають про пережитий ними досвід. Фраза вперше була використана громадською активісткою Тараною Берк, а пізніше популяризована акторкою Аліссою Мілано, яка запропонувала жінкам ставити лайк і робити репост, щоб поділитися власним сумним досвідом пережитого насильства.


В інструментах MeToo мені сподобався інструктаж проведення 360-градусного Дня переходу до рівних можливостей: “Це хороший сценарій для прогресивних громад, які заявлятимуть публічно про готовність до збалансованого гендерно-орієнтованого бюджетування та суспільства. Більше інструментів на офіційному сайті MeToo. А я хочу відмітити прогресивність нашого міського голови Сергія Сухомлина у питанні просування рівних можливостей. Безпосередньо за його підтримки ми влітку друге місто в Україні, яке прийняло Хартію рівності. Міський голова публічно заявив на нараді з віце-премєр міністром Іванною Климпуш-Цинцадзе про те, що в місті буде окрема штатна одиниця оцінювати проекти рішень на компонент рівності, що дозволить врахувати потреби усіх соціалних груп. Депутатська група, яку я очолюю, “Рівні можливості” спільно зі Світланою Євченко підготувала Концепція міста Рівних можливостей”, а це інтереси пенсонерів, молоді, жінок-лідерів та мам з дітьми”, - каже Ірина Ярмоленко.


Також Ірина відмітила, що законодавчі реформи законодавства, що стосуються захисту жінок в Україні на разі бажають кращого. Минулого року депутати, хоч і проголосували нові Закони на цьому поприщі, вони все ж є поки лише на папері.


За даними статистики ООН, у 2015 році 68% жінок України стали жертвами домашнього насильства або стали жертвами понад 12 мільйонів жінок.


З цього приводу Ірина запропонувала кілька ремарок: перша, інформаційні та освітні кампанії(ще з дитячого садочку) щодо рівних можливостей повинні посідати чільне місце, а такі теми виходити з тіні на рівень публічного дискурсу, з усіма на те дотичним наслідками – конструктивними суперечками, обговорення стереотипів, публікаціями в соцмеражах мотиваторів та демотиваторів. Адже, відповідно останній досліджень НДІ - понад 80% населення ніколи не чули про заходи на захист рівних прав та можливостей. Друга, народні обранці мають і далі працювати над реальною дією законів, а Уряд над фінансуванням програм та контролем відповідальних установ у виконанні законів.

Вчора

Сторінки:
Нагору