Про це Суспільному розповіла заступниця директора спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування Людмила Бондарчук. За її словами, список родичів які мають бути присутніми на похороні, завчасно передають адміністрації кладовища:

"Приїжджає спеціальна машина, нам надає перелік тих родичів, які будуть присутні на похороні, згідно розпорядження МОЗу, і проїжджають. Можуть бути присутніми до 10 осіб. Буває, що це правило порушують, але в цілому дотримуються".

Людмила Бондарчук каже, що могили, які підготували на весні для поховання хворих на коронавірус, не використовувалися, людей ховали у загальних секторах, але з дотриманням карантинних обмежень:

"Підготувалися, але це не знадобилося, оскільки людей ховали зазвичай, якщо хтось залишав місце біля рідних, а так у загальному секторі. У морзі людей забирають, упаковують у целофан і сюди спеціальна бригада приїжджала, яка в костюмах, рукавичках і масках. Приїжджають і проводять захоронення у целофанових мішках. Покійник у труні, а труна у целофановому мішку".

Священники Житомирської єпархії Православної Церкви України відспівувати померлих від коронавірусу на кладовище не їдуть, розповідає священник Богдан Бойко:

"Ми не маємо права бути на кладовищі і молитися над тими, хто помер від коронавірусу. Тому ми обов’язково допомагаємо родині і молимося, але робимо це у храмі. Тобто на кладовищі іде поховання, а через кілька днів родичі померлого приходять до храму і ми повністю служимо чин поховання".

Священники Житомирської єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату дотримуються інших правил. Священник Сергій Грицаюк каже, що на прохання родичів приїжджають на кладовище:

"Це відбувається із дотриманням усіх санітарних норм на кладовищі, тільки тоді, коли гріб опускають та засипають землею – вже тоді священник на відстані кількох метрів від місця поховання звершує чин поховання. А є інший варіант, коли родичі вирішують і ховають самостійно, а згодом приносять до храму землю і священник служить похорон".