Коротке життя Олега Ольжича вартує не однієї книги чи телестрічки, адже трагічна доля націоналіста стала символом одвічної боротьби України із зовнішнім ворогом і внутрішнім.

Ще змалку він відрізнявся особливими здібностями, міг би мати блискуче майбутнє вченого-археолога. Проте йому не судилося стати науковцем величезного масштабу. Адже свою кар'єру Ольжич присвятив національній революції, поклавши усі свої можливі визнання на її вівтар.

Доля обрала його для іншого - для боротьби за свободу України. Із молодих літ Олег Ольжич став учасником українського націоналістичного руху, виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів, згодом очолював культурно-освітню референтуру ОУН. А з 1944 року - посаду голови Проводу Українських Націоналістів.

І всі ми знаємо, що трапилось з такими ж, як він, відданими національній ідеї. В лютому 1942 року вони були розстріляні нацистами у Бабиному Яру. Самого ж Ольжича заарештувало гестапо в травні 1944, два тижні катуючи у концтаборі Заксенхаузен, де від тортур він і загинув.

Олег Кандиба-Ольжич ‒ великий українець, який націю ставив вище власних інтересів і фанатично вірив у перемогу навіть тоді, коли вона була лиш маревом.

Житомирці пишаються тим, що нарешті в жовтні минулого року в нашому місті відкрили пам'ятник герою. Ми доклали максимум зусиль, аби Ольжич повернувся в місто, де з'явився на світ і зростав.

Кожен свідомий житомирець має знати своїх земляків-героїв, особливо Олега Ольжича, який зміцнював і гартував характер українців, бо щодуху прагнув, аби український народ мав залізний характер.