"Мама Сашка Марія Порфирівна працювала у школі техпрацівницею, а батько Анатолій Дмитрович – вчителем тракторної справи, – розповідає класна керівниця Олександра Стельмаха Тетяна Шевчук. – Вони прививали йому любов до праці, до родини і робили все для того, щоб він виріс справжньою людиною. Після того, як Саша закінчив школу, його родина прожила тут ще буквально кілька років і переїхала у село Бровки. У старших класах Сашко говорив, що мріє стати військовим – його приваблювала ця професія. Він із задоволенням відвідував уроки початкової військової підготовки, пишався нашою армією і хотів у ній служити. Сьогодні зайшла в школу, а тут портрет Саші – він на ньому в уже більш зрілому віці, але для мене він залишиться усміхненим хлопчиком".

Олександр був лідером у класі і після закінчення школи часто спілкувався з однокласниками.

"Сашко все допитувався за однокласників, пропонував організувати зустріч випускників, – говорить однокласниця Олександра Стельмаха Ольга Загребельна. – Я говорила, що в нас вже була зустріч на двадцятиріччя, а він хотів організувати ще одну. Ось наша переписка – Сашко питає про справи, листівки постійно надсилав. Влітку говорила з ним. Розповідав, що йому лишилося ще чотири роки до пенсії. Знаю його родину, його дружину, з якою в нього двоє діток. Він завжди був хорошим сім'янином".

До Збройних сил України Олександр Стельмах пішов служити у 2013 році. Звістка про смерть 40-річного Олександра стала шоком для всіх вчителів, каже директор Глинівецького ліцею Ігор Бугайчук.

"Дуже допитливий був – завжди купа питань, все розпитував, все йому було цікаво. Цю страшну звістку ми дізналися сьогодні вранці із соціальних мереж і спочатку навіть не повірили, що то наш Саша. Змушені були повірити, коли інформацію про це виставила в соцмережі його сестра. Для нас це стало справжнім шоком", – говорить директор ліцею.

28-річного Ігоря Демидчука у його рідному Овручі теж знали лише з хорошого боку. Про це у відеокоментарі для Суспільного розповіла заступниця директора Овруцького професійного ліцею Тетяна Мішина. Саме цей ліцей свого часу закінчував Ігор Демидчук.

"Якщо подивитися на оцінки Ігоря чи розпитати викладачів та класного керівника, то почуєте тільки гарні відгуки про нього. Він був досить дисциплінованим, відповідальним, мав гарні результати із загальноосвітньої та загальнопрофесійної підготовки. Сумлінний, талановитий хлопець. Наш педагогічний колектив може сказати про нього тільки найкраще. Дуже шкода. З багатьох причин. Він зажди лишатиметься нашим земляком, нашим учнем", – каже Тетяна Мішина.

Із загиблими десантниками 95 бригади Олександром Стельмахом та Ігорем Демидчуком у Житомирі прощатимуться 24 лютого на майдані Соборному.