БЕР
Четвер
28
22:29

​Житомир попрощався з Георгієм Мокрицьким…

Сьогодні Житомир попрощався з Георгієм Мокрицьким. Весь свій творчий і життєвий шлях краєзнавець Мокрицький присвятив своєму рідному місту, дослідив та розповів історію чи не кожного його куточка…


Міський голова Сергій Сухомлин назвав Георгія Павловича «духовним фундаментом нашого міста», а його знання та книги цінними для Житомира. 24 грудня рішенням сесії міської ради Георгій Мокрицький нагороджений відзнакою «За заслуги перед містом Житомиром I ступеня».


«Коли небо забирає таких людей, почуваємо себе осиротілими», «…Особистість. Велич. Він жив Житомиром». «Неймовірна людина. Гордість нашого міста». Так житомиряни сприйняли сумну звістку та діляться спогадами про нього. Мокрицького називають літописцем і хронографом міста Житомира та околиць Волині, Людиною-енциклопедією Житомирщини. Кажуть, полюбили його книжки ще з дитинства, тепер читають своїм дітям. Пропонують назвати одну із житомирських вулиць його ім’ям, бо завдяки йому вулицям повернули історичну правду.


Навіть ті, хто не знав особисто Георгія Павловича, кажуть йому «спасибі».


А відомий житомирський лялькар Сергій Соловйов написав: «Історія Житомира писалася ним. Він вписаний в історію Житомира і житиме доти, доки житиме Житомир».


Науковий та краєзнавчий доробок Георгія Мокрицького - це більше ніж 60 книг, монографія, тисячі краєзнавчих статей, десятки фільмів та передач про історичне минуле Житомирщини. Його дослідження дозволило увіковічнити у Житомирі імена таких постатей, як Іван Фещенко-Чопівський, Олег Ольжич, Олександр Шумський…


За кожним рядком чи фотографією стоїть багаторічна праця та пошук. Завдяки цій кропіткій та важливій роботі історію Житомира знатимуть наступні покоління.



Довідково:

Історик-краєзнавець, літератор, публіцист, видавець, фотохудожник, історик архітектури, громадський діяч Георгій Мокрицький народився 28 січня 1952 року у Житомирі у родині корінних житомирян. Краєзнавством захопився ще з дитинства, збирав і вклеював у зошит газетні статті про рідне місто. Весь вільний час проводив у архівах.

У 1974 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. Після демобілізації з армії працював у Житомирській обласній організації товариства «Знання». З 1981 року – кореспондент, старший кореспондент, завідувач відділу листів і масової роботи обласної газети «Комсомольська зірка»; у 1986-1988 працював в Житомирській районній газеті «Зоря комунізму»; у 1989-1995 у газеті «Житомирський вісник» - репортером, завідувачем відділу, відповідальним секретарем. У 1997 заснував приватне краєзнавче видавництво «Волинь» і є його головним редактором.

Був членом редколегії Всеукраїнського науково-популярного журналу «Краєзнавство», членом Головної Ради Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури, Віцеголовою Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників «Волині».

За його ініціативи у міськвиконкомі була створена комісія з топоніміки.

Нагороджений Житомирською міською радою почесною відзнакою «За заслуги перед містом» ІІІ, ІІ і I ступеня», грамотами Житомирської облдержадміністрації і обласної ради; Державного комітету України з радіомовлення і телебачення; правління Національної Спілки архітекторів України, Головною радою Українського Товариства охорони пам’яток історії і культури; міською радою; Патріархом Київським всія України-Русі Філаретом тощо.

Був заслуженим журналістом України, членом Національної спілки журналістів України, членом Національної Спілки архітекторів України, головою Житомирської організації Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури…

Помер Георгій Мокрицький увечері 26 грудня на 69-му році життя...

Сторінки:
Нагору