Сьогодні, коли після 18-го травня вже минуло вже два тижні, багато чого з’ясувалося, стало зрозумілішим і поступово ті пристрасті, які нагніталися з приводу начебто недосконалого закону про мобілізацію, влягаються і вгамовуються. Зрештою в Україні (як і в більшості цивілізованих країн) починає діяти правило – Закон, яким би він не був, є Закон. А це значить, що його потрібно виконувати. Про те, як розпочався в Україні процес оновлення військово-облікових відомостей військовозобов’язаних громадян, сьогодні багато кажуть, пишуть і повідомляють. Як не дивно – жодних несподіванок не сталося. Більшість (а це вже більше мільйона військовозобов’язаних) скористалися електронним кабінетом і поновили свої облікові «параметри» доволі швидко. Трохи менше громадян віком від 18 до 60 років скористалися можливостями і зручностями Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів). Ну, і найменша кількість військовозобов’язаних звернулася безпосередньо до місцевих ТЦК і СП, або, по народному – до військоматів. Те, що у військоматах повно народу, те, що люди раненько займають тут черги, заперечувати не можна, але уявіть, якби не було можливості повідомити про себе через електронний кабінет системи «Резерв», якби до оновлення відомостей військовозобов’язаних не були залучені ЦНАПи! Тоді важко навіть було б уявити,що коїлося б біля приміщень ТЦК і СП!

Але, процес, як мовиться, пішов. Сьогодні епіцентр мобілізаційного життя і новин із розділу «мобілізація» перемістився до кабінетів військово-лікарських комісій (ВЛК). Аби зрозуміти, яким чином працюють ВЛК, наскільки вирішені усі організаційно-технічні та ресурсні можливості їх діяльності, ми вирішили завітати до медичних закладів міста Житомира. Перший наш візит до директора комунальної установи Центральної лікарні №1 міста Житомира Володимира Мордюка вийшов не зовсім вдалим з точки зору отримання інформації стосовно роботи ВЛК у Житомирі. Якраз військово-лікарська комісія (ВЛК) у місті Житомирі була утворена за рахунок персоналу КП «Центральна міськалікарня №2». Стосовно «першої міської лікарні», то тут персонал перебуває у підвищеній «бойовій готовності». Оскільки в умовах військового стану медичні заклади та установи мають бути гранично готові до будь-яких вказівок, наказів чи розпоряджень, які зазвичай надходять згори. Ну, а поки КУ «ЦМЛ №1 міста Житомира» займається давно наміченими заходами із вдосконалення підрозділів своєї інфраструктури та окремих відділень. Наприклад, вище згаданий нами її директор В.В.Мордюк розповів про масштабне облаштування реабілітаційно- амбулаторного відділенняна вулиці Вітрука, про ремонт дахової конструкції корпусу, де знаходяться хірургічне та пологове відділення лікарні. Зрештою сьогодні відчутні зміни відбуваються із оснащенням та модернізацією травматичного відділення лікарні. Все це, звісно, може бути задіяне і використане якраз і що найпершим чином у зв’язку зі специфічними потребами військового стану.

Але нас цікавить робота ВЛК і вона у Житомирі сьогодні розташувалася у приміщенні поліклініки ЦМЛ №2 ім. В.П. Павлусенка Житомирської міської ради за адресою по вулиці Лесі Українки,16. Саме тут сьогодні проходять ВЛК військовозобов’язані, які отримали направлення із ТЦК та СП. Якщо врахувати, що направлення на проходження ВЛК отримують сотні людей, якщо врахувати, що навіть обмежено придатні до служби у збройних силах громадяни мають пройти повторний огляд лікарів ВЛК, то виходить що навантаження на той склад ВЛК, який працює у приміщенні по вулиці Лесі Українки, виглядає, як надважке, або точно як надмірне. За словами лікаря Людмили Орехівської, з якою нам вдалося поспілкуватися упродовж кількох хвилин, щодня через кабінети ВЛК проходять до 80 військовозобов’язаних.. Показник навіть за мірками військової доби напрочуд вражаючий. Тим паче, що лікарі нинішнього складу ВЛК працюють шість днів на тиждень, включно із неділею. Щодо суботи, то у цей день обов’язки ВЛК у Житомирі виконують лікарі обласної ВЛК. Важко сказати, наскільки темпи проходження військовозобов’язаних – житомирян через кабінети ВЛК задовольнять потенціал Житомирського міського ТЦК і СП, але вже затиждень – другий (і точно всередині червня) треба буде вирішувати, чи достатньо для Житомира лише однієї ВЛК, аби усі військовозобов’язані змогли вчасно пройти огляд усіх її фахівців? А поки що можна зауважити, що ритм роботи ВЛК по вулиці Лесі Українки є доволі напруженим, якщо не сказати трохи радикальніше. Особливо, коли доводиться споглядати кількість людей у чергах до кабінетів лікарів ВЛК.

Натомість біля кабінетів обласної Військово-лікарської комісії, яка працює у приміщенні головного корпусу Житомирської обласної клінічної лікарні, людей небагато. В принципі, детальніше розгледіти, а тим паче, розпитати, як працює найголовніша в Житомирській області ВЛК, журналістам так і не вдалося. Охоронець ( справжній воїн ЗСУ із «калашем» під рукою) нам повідомив, що для спілкування із ВЛК потрібний дозвіл чи то резолюція очільника обласного ТЦК і СП. За дозволом слід було кудись вирушати, а часу у військову пору, як завжди, не багато. Тому наша перша розповідь про діяльність ВЛК після 18 травня вийшла небагатою на події, на посади чи коментарі. Як і сама мобілізація, як очікування перших двох місяців її нового перезавантаження, у нас все ще попереду!

Сергій Форест