За його словами, для того, щоб ліквідувати промоїну, необхідно було скинути воду в річці повністю.

"Всі погодження провели до 29 травня і почали спуск води. Проблему можна ліквідувати за два дні, але у зв’язку з тим, що немає під’їзних шляхів до регулюючого пристрою, і все доводиться затягувати вручну – це затягнеться на 4-5 днів. Ліквідували промоїну під регулюючим пристроєм і будемо закривати шандор, так званий, з тих елементів, які були там поставлені. Зараз виконуються роботи з перевезення елементів шандора сюди, і підвезли понтон, за допомогою якого ми будемо доставляти на ту сторону, оскільки там немає під’їзного шляху", – каже Віталій Ролінський.

Докторка біологічних наук Лариса Шевчук говорить, що спуски води в річці Тетерів руйнують екосистему водойми.

"Це питання, напевно, прирівнюється до такого питання, якщо спалювати ліс, як це буде впливати на екосистему. Якщо осушувати море, те саме. Якщо спускати річку, фактично таким чином екосистема руйнується. Тому що екосистема річки – це складна сукупність організмів, яка називається гідробіонти – це і риби, і раки, це молюски, це водоростеві угрупування, це амфібії і інші організми. І звичайно, коли рівень води спускається до мінімального або зовсім, коли річка пересихає, то більшість організмів гине. Риба, в якійсь мірі може кудись попливти, а є організми малорухливі, які не можуть покинути місце свого проживання і, звичайно, вони гинуть", – каже Лариса Шевчук.

За словами Лариси Шевчук, коли відбувається спуск води в річці, змінюється екосистема, і для того, щоб все стабілізувалося, потрібен тривалий час.

"Фактично відбувається зміна екосистеми, тому що коли вода спускається, це вже не водна екосистема, це вже якесь наземне угрупування, в якому заростають наземні рослини. Потім, коли поновлюється рівень води, всі ці рослини опиняються під водою, починаються процеси гниття, процеси бродіння, погіршується кисневий режим. І одразу після наповнення річки вона не стане річкою у розумінні екосистеми. Потрібен тривалий час, щоб це все стабілізувалося", – говорить Лариса Шевчук.

Кандидат біологічних наук Іван Хом'як розповів, що в околицях Житомира збільшилася популяція черепах, яка занесена до Міжнародної Червоної книги.

"Через тривалу засуху кількість черепах збільшилася. З'явилося більше мілководдя, що спричинило локальне збільшення чисельності. Крім того, яйця черепах добре прогрівалися, і молодняка вилуплювалося більше. Це призвело до невеликої популяційної хвилі. Проте ця хвиля не охоплює не лише всю Європу, але навіть не стосується всієї України. Є місця, де черепахи починають зникати. Особливо це стосується південних регіонів та Лівобережної України", – каже Іван Хом'як.

Житомирський міський голова Сергій Сухомлин говорить, що восени планують виділити кошти на зариблення Тетерева.

"Так вони прораховані, але це будемо робити восени. Виділятимемо кошти, зокрема, на зариблення та інші заходи, які потрібно зробити. Це буде восени. Це буде не менше півтора мільйона гривень, але це лише зариблення. Крім того, нам потрібно провести проєкт заміни шиберів на Жуйка "Облрівне" та відремонтувати цей шибер", – каже Сергій Сухомлин.

Лариса Шевчук говорить, що формувати екосистему потрібно комплексно.

"Тут не може бути такого, що ми зарибили і в нас немає інших організмів, – каже Лариса Шевчук. – Це не екосистема. Тільки риби чи тільки амфібії – це ще не екосистема. Екосистема – це складна сукупність організмів, які взаємодіють між собою через різноманітні зв’язки. Річка або будь-яка водойма – це складна система, яка формується впродовж тривалого проміжку часу".