Дар писати він відчув у собі після трагедії, що стала своєрідною «точкою невороття» та розділила його життя на до… та після… Сталося непередбачене. Після пережитої дорожньо-транспортної пригоди Олександр Коломієць залишився інвалідом І групи. Страшний вирок не зламав його духу, не зміг закрити в чотирьох стінах та залишити прикутим до ліжка. Олександр Васильович знайшов у собі сили жити далі. Мєрєсьєв , навіть, продовжив займатися улюбленим видом спорту - дельтапланеризмом. Підкорити небо - дитяча мрія, що здійснилася.

В житті Олександр Коломієць завжди був і залишається романтиком. Чутлива душа гостро переживає все те ,що робиться як в Україні так і в світі. Думки та емоції знаходять своє відображення в творчості, виливаються в поетичні рядки. Тематика віршів різноманітна, але провідним мотивом ранніх творів є мудрість, філософські роздуми над змістом буття. Поет вчить дивитися на світ по-іншому, по-особливому та ділиться найпотаємнішим, що носить глибоко в серці. Пізніші твори сповнені іронії та сарказму. Поет наче хоче вдарити словом по тим негараздам, що стали в останні роки переслідувати його Батьківщину. Віршам Олександра Коломійця притаманний пошук. Його творчі здобутки постійно поповнюються, а надихає поета саме життя.

Своїм словом «твердим як криця» Мєрєсьєв морально підтримує земляків-атовців та часто в їх колі читає свої рядки.

«Відчув «москаль» що він спроможний

Загарбницьку вести війну.

Підвів війська під огорожу

Щоб волю нав’язать свою.

А ми не будемо терпіти,

Своєї згоди – не дамо.

І більш не будемо тремтіти,

Відпору «москалям» дамо.

Нехай не думає, що сильний.

Ми зброю маємо свою.

І не такий поет безсильний,

Щоб словом врізати йому.

Незважаючи на невтішні українські реалії, на кризу та війну на Сході, Олександр Коломієць, як справжній романтик, мріє, що знайдуться доброчинці та посприяють виходу в світ його першої збірки поезій. Адже, мрії збуваються…

Александрович Наталія