Якій друкованій продукції віддають перевагу житомиряни
Історії про викрадення людей інопланетянами, про сільських вампірів та чудовиськ можна прочитати на сторінках журналів та газет, які знайшли на розкладках преси журналісти Суспільного у Житомирі. Як з'являються такі історії і чи варто їм вірити дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Містичні історії мають попит серед жінок, особливо старшого віку. Про це Суспільному розповіла житомирянка Людмила, яка продає друковані видання на Житньому ринку.
"Історії завжди читає та людина, якій не вистачає вражень. Це переважно молоді дівчата від 18 років, а також жінки до 60 років, яким цікаво, яким ще зір дозволяє читати. Вони читають і заповнюють свій світогляд за рахунок інших людей", — сказала Людмила.
До рук кореспондентів Суспільного потрапив один із примірників журналу про містику. У ньому кореспонденти Суспільного знайшли таку історію:
"Софія Петерс розповіла журналістам, що у віці 16 років її викрали прибульці з космосу. За її словами, вони мають зовсім не такий вигляд, як їх зображують режисери й письменники-фантасти. Точніше кажучи, вони зовсім не мають вигляду, оскільки є згустками матерії й переміщаються у просторі без допомоги космічних кораблів".
Наша уява може домалювати образи, яких насправді немає. Про це Суспільному розповів доцент кафедри екології і географії ЖДУ імені Івана Франка Іван Хом'як.
За його словами, іноді ми можемо сприймати випадковість як закономірність. Цікавість до містичних історій може також залежати від особливостей мозку людини.
"Ми любимо собі щось таке надумувати, навіювати. Нам подобається містичність і це залежить навіть від успадкованих рис мозку. Є люди так званого шизотипічного типу, які завжди бачать закономірності у всьому, у всьому шукають теорії змов. Тобто є така певна схильність. Є чудове датське дослідження щодо цього. Нам би хотілося, щоб всі містичні історії, казки існували, але це недосконалість нашого мозку", — пояснив Іван Хом'як.
Друковані видання, які до повномасштабного вторгнення продукували фейки на містичну тематику, мали російську реєстрацію. Про це розповіла фактчекерка Альона Романюк.
За її словами, ці видання випускають і надалі, перекладаючи українською і видаливши всі дані про реєстрацію.
"Це розраховано переважно на старше покоління, яке і читає друковану пресу, а також на тих, хто кудись їде. Твори побудовані за моделлю дешевих романів або з вкрапленнями фентезі, тобто казок по факту. Ось ці історії видають за те, що нібито так і трапилось", — сказала фактчекерка.
За словами Альони Романюк, такі видання можуть використовувати для поширення російської пропаганди, оскільки їх читачі є більш довірливими.
