КВІ
Субота
27
13:22

​Студент житомирського музичного коледжу хоче стати найкращим піаністом світу

Студент Житомирського музичного фахового коледжу імені Віктора Косенка Максим Головатчик народився у Малині. Він є лауреатом багатьох всеукраїнських, міжнародних конкурсів, володарем Гран прі. Кореспондентам Суспільного Максим розповів, чому він став піаністом, про що мріє та хто для нього є символом незламності.

Після закінчення Малинської дитячої школи мистецтв Максим Головатчик вступив до Житомирського музичного фахового коледжу імені Віктора Косенка. Нині дев'ятнадцятирічний Максим є студентом четвертого курсу. За його словами, з дитинства мріяв стати музикантом.


"Моя мрія — стати найкращим піаністом у всьому світі. Я хотів би перемагати на всіх найпрестижніших конкурсах, зіграти всі концерти і займатися цим все своє життя. Для мене музика — це все. І хобі, і робота, і професія, і відпочинок, і тяжка праця. Це дуже велика сукупність фактів, яка цілком описує моє життя", — сказав Максим Головатчик.


Максим розповів, що він музикант у третьому поколінні.


"Мій прадід також був музикантом. Саме він заснував цю музичну школу. Мій дід до досягнення 18-річчя хотів стати музикантом і був співаком", — говорить студент.


Зі слів вчительки класу фортепіано Малинської дитячої школи мистецтв Ніни Гловацької, Максим прийшов до неї навчатися в шість років.


"Цей хлопчик був гіперактивним і непосидючим. Але, як тільки він сідав за інструмент під час уроків, він міг працювати абсолютно спокійно, не відволікаючись ні на що. Побачивши, які він досягнення має як музикант і піаніст, я сказала йому: "Максим, з тобою я повинна розмовляти на ви і зняти перед тобою капелюха — ти переріс мене, як викладача", — пригадала Ніна Гловацька.


Максим розповів, що з задоволення навчається у коледжі, але упродовж всіх чотирьох років навчання він не відчував себе справжнім студентом, оскільки більшість занять проводилися в онлайн форматі.


"Два роки тривав карантин. На третьому році була війна. І лише на четвертому курсі я зміг декілька місяців навчатися в коледжі особисто", — розказав Максим Головатчик.


Зі слів викладача Житомирського музичного фахового коледжу імені Віктора Косенка Олександра Клименка, упродовж 44 років викладацької діяльності, Максим є його найкращим учнем. Він є лауреатом всеукраїнських, міжнародних конкурсів та володар Гран прі.


"Він віртуозний, сценічний, натхненний та різносторонній. Останній із могікан. У його репертуарі не лише твори, які грають у консерваторії, але й твори світового рівня", — сказав Олександр Клименко.


"Для мене моя професія, моя робота, моє життя завжди було і залишається пов'язане з роялем. Але найбільш близьким до моєї душі є той рояль, що знаходиться у моїй музичній школі", — говорить Максим.


Директор Малинської школи мистецтв Павло Недашківський розповів, що після вибухової хвилі, яка відбулася шостого березня 2022 року в результаті авіаудару, лише два роялі залишилися неушкодженими в постраждалій будівлі школи мистецтв. Найбільше пошкоджень отримала актова зала.


"Все було розбите, все побите, шибки розлетілися. Крісла валялися розкидані по всій залі. І два роялі збереглися. Вони стали символом того, що ми відродимось", — сказав Павло Недашківський.


Зі слів Максима, коли він вперше потрапив до актової зали після авіаудару російських військ, на емоціях зіграв "Мефісто вальс" Ференца Ліста.


"Цей твір для мене трагічний, незвичайний. Він виражав те, що я не міг передати словами. Ті емоції, які мене переповнювали тоді, я міг виразити лише через рояль, лише через ті звуки та через той музичний твір", — пригадав Максим Головатчик.


Піаніст розповів, що він займається понад шість годин на добу.


"Робота музиканта, піаніста або будь-якого виконавця — це дуже важка праця. Це пекельна праця. Наприклад, коли ви витрачаєте вісім годин на один музичний твір, або навіть на один такт, хочеться не лише пошматувати ноти, але і рояль. Потім, так як я люблю свій інструмент, я його гладжу, заспокоююсь, і продовжую працювати", — сказав Максим Головатчик.


Максим розказав, що його музою і символом незламності є його рідний брат Артур, який служить в 12 бригаді спеціального призначення "Азов" Національної гвардії, бойовим медиком. Жетон брата Максим носить біля серця.


"Для мене він — талісман, що приносить удачу. Чесно кажучи, у важкі моменти я часто беру його у руки просто потримати. Жетон дає мені силу і натхнення. Це найцінніша річ для мене. Для тебе, Артуре, для твоїх побратимів, для всіх захисників і захисниць нашої України, я виконаю твір Сергія Борткевича "Героїчний етюд", — говорить Максим Головатчик.

Вчора

Сторінки:
Нагору