Про це в коментарі Суспільному після оприлюднення висновків Великої палати Верховного суду сказав Олександр Вірьовкін, адвокат, який представляв інтереси новоствореної релігійної громади села Калинівка.

За словами адвоката, суд не підтримав позов про те, що протокол загальних зборів та статут релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії ПЦУ є недійсними. В Україні призупинили розгляд приблизно 100 подібних справ для того, щоб Велика палата Верховного суду розглянула дану справу та сформувала певні висновки, які у подальшому будуть брати до уваги при розгляді подібних справ.

"Сформували висновок відповідно до змін в Законі України "Про свободу совісті та релігійні організації" в частині щодо скликання, проведення та оформлення результатів голосування про зміну канонічної приналежності, керівництва даних релігійних організацій. Оскільки Закон мав прогалини, там не було визначено саме поняття, хто є релігійна громада, хто є місцева громада, хто має право скликати такі збори і бути на них присутнім. Для прикладу, в товариствах, громадських організаціях, в дачних кооперативах є певний визначений законом порядок та напрацьована судова практика. А в релігійних громад такого не було", — розповів Олександр Вірьовкін.

Справа щодо релігійної громади Калинівки розглядалася в судах із 2021 року в господарському судочинстві, до цього її розглядали в адміністративному судочинстві, сказав адвокат. До суду звернувся колишній настоятель церкви. Після програшу в апеляції він звернувся до Господарського суду Верховного суду України, де було прийняте рішення передати спочатку справу на розгляд Об’єднаної палати корпоративних спорів, яка вирішила передати до Великої палати Верховного суду, оскільки потрібно було сформувати судову практику для вирішення подібних справ.

"Також раніше були справи, які торкалися не захисту прав цієї релігійної громади, а використання приміщення церкви в Калинівці та землі, на якій церква побудована. І однією з претензій колишнього керівника релігійної громади було те, що він не може проводити там службу. Але церква за сприяння релігійної громади була передана в комунальну власність, і на сьогодні власником цього приміщення є об’єднана громада. Тому він може користуватися цим приміщенням за відповідного погодження місцевої громади", — сказав Олександр Вірьовкін.

Що відомо про перехід релігійної громади Калинівки з Московського патріархату до ПЦУ

Як розповіла Суспільному членкиня парафіяльної ради релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці села Калинівка Житомирського району Наталія Давидова, все почалося ще в 2019 році. Тоді 03 березня релігійна громада села провела загальні збори і вирішила перейти з УПЦ МП до Православної церкви України.

"Після того, як Православній церкві України надали Томас, наша релігійна громада вирішила зібратись і проголосувати перехід до ПЦУ. На зборах у березні 2019 року поставили на голосування і проголосували понад 110 чоловік за перехід до ПЦУ і четверо людей проти. Був створений Статут нової релігійної громади. Дали нову назву Покрова Пресвятої Богородиці", — сказала членкиня парафіяльної ради.

За словами Наталії Давидової, настоятель церкви не підтримав такого рішення і залишився в УПЦ Московського патріархату.

"Настоятель церкви не перейшов, і нас не пускали до храму. Тим людям, які були прихильниками ПЦУ, до храму дорога була закрита. І навіть якщо хтось помирав, не давали нари, щоб покійника поставити на нари, похоронити. Тобто доступ був закритий", — сказала Наталія Давидова.

За її слів, церква була зачинена на замок, ключ від якого залишився у настоятеля. Тоді на зборах у сільраді було прийняте рішення повісити ще один замок, щоб представники УПЦ також не могли потрапити до храму. Від того часу і до 2023 року представники перереєстрованої релігійної громади села проводили служби під церквою, незважаючи на погоду, сказала жінка. Для проведення служб у неділю та на свята до села приїжджав священник ПЦУ.

Велика палата Верховного суду України ухвалила рішення, яким визнала законним перехід релігійної громади села Калинівка Житомирського району з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України. Постанова набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Про це йдеться в Постанові Верховного суду від 3 квітня 2024 року.

В Постанові, зокрема, сказано, що судді розглянули касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 вересня 2022 року та Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року. Рішення обох судів залишили без змін.

Зокрема, ці суди першої та апеляційної інстанцій визнали, що рішення загальних зборів членів релігійної громади про зміну підлеглості релігійної громади є чинним і не порушує прав позивача. А статут у новій редакції відповідає нормам законодавства, відтак відсутні підстави для визнання його недійсним.