Віталій Святненко народився у Житомирі. Навчався у ЗОШ №1, ПТУ №15 та в держуніверситеті імені І. Франка за спеціальністю "Вчитель фізичного виховання, географії, валеології, організатор туристсько-краєзнавчої роботи". Працював верхолазом на промислових об'єктах, був директором Житомирського міського туристсько-спортивного клубу "Полісся", а згодом — директором "Станції юних техніків".

До Збройних сил України Віталій пішов у березні 2023 року, служив інструктором в одному з навчальних центрів ЗСУ, брав участь у бойових операціях.

"Я його більше знаю як інструктора і як дуже добру людину. Він був мобілізований, так само, як і я. Ми менш військові люди. Дуже добра була людина. Фахова, дуже чудово викладала. Дуже прикро, що ми втратили такого інструктора, бійця і людину", — розповів побратим загиблого Віталія Святненка Арсеній.

Віталія неодноразово відзначали грамотами, відзнаками, подяками Збройних Сил України за мужність та організаторські здібності. Чоловік був кандидатом в майстри спорту зі спортивного туризму, мав ряд спортивних нагород. Любив природу та подорожі, мріяв стати кухарем.

"Це велика втрата для кожного, хто був з ним особисто знайомий, а також непоправна втрата для розвитку спортивно-туристичної галузі Житомирщини. Віталій навчав сотні дітей. Для кожного з нас він був щирим, добрим, надійним і безвідмовним", — сказала представниця федерації альпінізму і скелелазіння України Тамара Мерцедіна.

Загинув Віталій Святненко 29 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на східному напрямку. Вдома у Віталія залишилися мама, дружина, діти, брати та сестри. Поховали 41-річного військовослужбовця на Смолянському військовому кладовищі.

Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.