" ...В залі я побачила хлопців —вихованців моєї теперішньої тренерки, — згадує тепер Єлизавета Свідерська.— Мені сподобалося, як вони займаються. Почала цікавитися цим спортом, харчуванням... І вирішила написати листівку тренерці, що хочу теж займатися ". З того часу вона не пропустила жодного заняття...

Єлизаветі —19. І вона — вже кандидатка у майстри спорту.

Про свій шлях до успіху та високих досягнень спортсменка ділиться зі страршокласниками житомирських ліцеїв.

Ця зустріч — про мотивацію, про важливість знайти себе, про спорт і здоров'я, правильне харчування, про техніку та секрети ефективних тренувань. А ще — про силу духу ЛЮДЕЙ, які, втративши на війні руку чи ногу, займаються спортом з разючими результатами...

"Присідання — 130 кг, жим лежачи — 77,5, станова тяга зі штангою — 140", — розповідає про свої змагальні силові спортсменка. Такий результат Єлизавети Свідерської, вихованки бердичівського СК “Рось", і дорівнює нормативу кандидатки у майстри спорту України.

"Спорт — це і про ментальне здоров"я в часи війни, — говорить Олена Галагуза, яка займається пауерліфтингом як аматорка. — Ти очищаєш мозок від негативних думок". Єлизавета підтверджує: під час тригодинних тренувань у спортзалі забуваєш про все...

Учень житомирського спортивного ліцею Богдан Сметанін займається карате, вдома ще й має штангу. Хлопець цікавиться: чи можна карате поєднувати з пауерліфтингом.

"Я не знав, як правильно поєднувати ці тренування. Тепер знаю", — ділиться враженнями від зустрічі Богдан. Історія Єлизавети ще більше змотивувала десятикласника займатися спортом.

"Мій рекорд на біцебс — 56 кг. Присідав з 72-ма кілограмами. Буду займатися й надалі," — вмотивований хлопець. І семирічному племіннику тепер правильно пояснить, що в сім років займатися пауерліфтингом ще не можна. Малий, каже, вже тягнеться до штанги...