Жінка розробляла малюнки для ручного розпису, а також для виготовлення деколі, яка йшла в масове виробництво. Зараз Тетяна Бенкіна працює в Баранівському центрі дитячої та юнацької творчості. Художниця розповіла Суспільному про розпис посуду на заводі та чому змінила місце роботи.

У 70-80-ті роки ХХ століття у художній лабораторії Баранівського фарфорового заводу створювали нові зразки форм посуду і малюнків для нього. Візерунки розробляли і для ручного розпису ексклюзивного посуду, і для виготовлення деколі, яка наносилася на посуд широкого вжитку. Цим займалася і Тетяна Бенкіна.

"Саме за цей вид мазків мене дуже полюбляли в живописному цеху, тому що, щоб зробити на тарілці мазок, треба кожного разу набирати фарбу і наносити. А щоб зробити цей мазок, треба тільки раз вмочити — і ти зробив пів листка. На них норма була, а вона бралася по петриківському розпису. Тому ті, хто ці мазочки робив, у них були добрі зарплати", — сказала Тетяна Бенкіна.

Художниця розповіла, що бажання розмальовувати посуд з'явилося у неї ще в дитинстві.

"Я любила дивитися на посуд, на те, як на ньому квітнуть квіти. Мені хотілося теж взяти і створити щось подібне. Мої батьки дуже зацікавилися, знайшли інформацію, де цьому можна навчитися. І після закінчення 8 класу я пішла в Миргородський керамічний технікум", — розповіла майстриня.

Вперше до Баранівки Тетяна приїхала готувати дипломну роботу. Після закінчення технікуму за направленням працювала рік на Прокоп'євському фарфоровому заводі. Потім повернулася в Баранівку і працювала в художній лабораторії місцевого фарфорового заводу. У ті роки діяльність заводу була націлена на масове виробництво, каже Тетяна.

"Я любила розробляти малюнки для ручного розпису, тому що мазковий розпис — мій улюблений. Виробництво деколі обмежує, тому що там є такі технологічні нюанси, які в той час не дуже дозволяли. У нас була своя декольна ділянка — виробляли якісну деколь", — сказала художниця.

Коли на заводі з'явився новий інвестор, Тетяна звільнилася. У 2010 році завод припинив свою діяльність.

"Мені було боляче дивитися, як все, що роками будувалося, що роками зберігалося: ці традиції українські, ці розписи — все, чим пишалася Баранівка, стало непотрібним для нового інвестора. Він хотів його знищити. Це моя думка", — розповіла Тетяна Бенкіна.

Зараз жінка продовжує творчу діяльність і працює керівницею гуртків декоративно-прикладного мистецтва у Баранівському центрі дитячої та юнацької творчості. Каже, що раніше й уявити не могла, що працюватиме з дітьми.

"Коли починається навчальний рік, то у мене закінчується моє мистецтво, тому що я повністю віддаюся своїм учням. Я хочу відкрити кожну дитину і знайти в ній те, в чому вона талановита", — резюмувала майстриня